Загинув Юрій Щербина – старший сержант ЗСУ, житель Білопільщини (з 2001 р.)

Народився 1974 року в місті Сорокине (на той час — Краснодон) на Луганщині, у робітничій родині — батько працював ветлікарем, мати — дояркою. В дитинстві переїхав з батьками до села Крижик Білопільського району Сумська область. Після закінчення 8 класів Кальченківської загальноосвітньої школи продовжив навчання у Сумському професійно-технічному училищі № 11, де здобув фах автомеханіка. Займався кікбоксингом. З 1995 до 1997 проходив службу в Збройних силах України, служив у розвідроті, отримав звання старшого сержанта.

Після служби працював автослюсарем, потім перейшов на Куянівський цукровий завод. У 2001 році одружився, мешкав із сім’єю в сусідньому з Крижиком селі Воронине Білопільського району, їздив на заробітки до Києва та РФ.

У зв’язку з російською збройною агресією проти України 13 квітня 2014 року був призваний на військову службу за частковою мобілізацією. Коли прийшла повістка, одразу ж повернувся з роботи в РФ і прийшов до військкомату. Після навчання в 169-му НЦ «Десна» вирушив до Ніжина, а потім — у Луганськ. Командир відділення зенітного взводу 25-ї повітряно-десантної бригади.

Перше бойове хрещення прийняв в Луганському аеропорту 14 червня 2014, коли російські терористи збили Іл-76 з десантниками на борту. Старший сержант Щербина був у другому літаку, який приземлився в аеропорту. Брав участь в обороні Луганського аеропорту.

На Луганщині під селищем Весела Гора потрапив під обстріл, дістав контузію, два місяці лікувався. Після демобілізації повернувся додому, працював на будівництвах та на різних роботах.

У листопаді 2016 вступив на військову службу за контрактом і знову вирушив на фронт.

Старший сержант, старший оператор протитанкового відділення протитанково-кулеметного взводу 2-ї мотопіхотної роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ї окремої мотопіхотної бригади, в/ч А4532, м. Конотоп, Сумська область.

Виконував завдання в районі міста Авдіївка. 16 лютого 2017 року о 15:25 загинув від кулі снайпера під час мінометного й снайперського обстрілу ротного опорного пункту.

Похований 18 лютого з військовими почестями в селі Крижик на Білопільщині, біля могили батька.

Залишилися мати, двоє братів, дружина Марина та син Вадим.

Джерело