Нові правила гри для ФОПів почнуть діяти в Україні з 1 січня 2022 р. Касові апарати вже не будуть прив’язані до конкретного виду діяльності – їх мають встановити всі. Виняток, можливо, зроблять для підприємців у селах, але це ще не точно. Такий «подарунок» під ялинку отримав український бізнес. Фізособи-підприємці, зареєстровані у 2, 3 та 4 групі, зобов’язані встановлювати РРО. Цього року для них немає вимоги щодо касових апаратів, якщо дотримується ліміт річного доходу (220 мінімальних зарплат, або 1,32 млн гривень). Але є нюанс. Зараз касовий апарат обов’язковий для підприємців 2-4 груп, які торгують технічно складними товарами, що вимагають гарантійного обслуговування, лікарськими засобами та медвиробами, ювелірними виробами, а також для тих, що надає медичні послуги.
17 грудня підприємці з усіх областей України (у тому числі і з Сумщини) зібралися у столиці біля Верховної Ради, щоб домогтися відтермінування до 1 січня 2023 р., а у подальшому – скасування вимоги про обов’язкове встановлення РРО (Реєстратор розрахункових операцій) для фізичних осіб-підприємців. Втім на спеціально призначеному для цього позачерговому засіданні Верховна Рада не змогла розглянути відповідний законопроект №6376, бо не вистачило голосів, щоб внести його на порядок денний.
За підрахунками експертів, вартість товарів та послуг для споживачів може зрости на 20-25% через вимогу встановлення касових апаратів
Чому підприємці Сумської області підтримують всеукраїнський протест, чим загрожує їм впровадження касових апаратів та на скільки відсотків можуть злетіти ціни на товари та послуги для пересічних споживачів вже на початку наступного року, розбиралися з приватним підприємцем, членом обласної ради підприємців Іриною ЄЛЬКІНОЮ (КАЛІОН).
У «тінь» чи на біржу?
У протестних акціях, що організовують підприємці, невдоволені рішенням про встановлення РРО, Ірина бере участь з 2019 р. За її словами, вимога щодо РРО для всіх обурила господарів малого бізнесу тому, що держава не дала часу на підготовку до новацій та знехтувала необхідністю громадських обговорень. «В Європі є принцип, користуючись яким приймають закони стосовно бізнесу. Він звучить так: «Спочатку думай про мале», тобто про те, як рішення відіб’ється на мікробізнесах. У деяких містах великі торгові моли навіть винесені за десять кілометрів за межі населеного пункту саме для того, щоб покупці насамперед відвідували невеликі крамниці, кафе чи салони краси. У нас же під видом боротьби з незаконним збагаченням взялися саме за дрібноту. До того ж Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ пропонував у виборчій програмі не змінювати правила гри щодо малого бізнесу. І як тепер це розуміти? За нього голосували 70% підприємців, які тепер змушені будуть закрити свою справу або нести збитки», – обурюється Ірина.
На мітингу у Києві сумських підприємців вразило те, що люди у дощ і вітер стоять на вулиці, а у народних обранців у ВР грає музика, і не знайшлося навіть достатньої кількості голосів за внесення законопроєкту до порядку денного, не кажучи вже про голосування по суті. «Вони живуть у своєму світі, їм у більшості начхати на наші проблеми. На банері путивльських підприємців довжиною 4 м ми написали: «Президенте, почуй нас». Ми самі можемо підказати, як розпізнати хитрунів, що маскуються під малий бізнес, а насправді є торговими мережами, представленими в багатьох містах. Ніхто до нас не вийшов, крім депутата Анни СКОРОХОД – автора законопроекту №6376», – обурюється пані Ірина.
Почуюють не всіх. Цього разу підприємцям не вдалося домогтися відтермінування нового закону
Вона також розповідає, що підприємці Сумщини багато спілкуються з колегами з різних регіонів. На жаль, ситуація невтішна – вже зараз багато ФОПів вимушені закривати свою діяльність, деякі заявили, що підуть «у тінь» – мовляв, стригти або робити манікюр можна й на дому. А ті, які працюватимуть легально, будуть вимушені збільшити ціни. За підрахунками експертів, вартість товарів та послуг може зрости на 20-25%.
Чому ж так лякає підприємців перспектива запровадження цих горезвісних касових апаратів? По-перше, сама їх установка потребує коштів. Раніше Державна регуляторна служба підрахувала, що сума, у яку обійдуться РРО, може доходити до 100 тис. грн.
Наприклад, Ірина Єлькіна звернулась до сертифікованої фірми, яка визначила, що касовий апарат і супутні витрати саме для її напрямку бізнесу будуть вартувати 33 тис. грн. «До того ж подорожчали комунальні послуги, зросла мінімальна зарплата і, відповідно, податки. Через карантин знизилась платоспроможність покупців. Перерахованого вже достатньо, щоб закриватися», – резюмує підприємець.
До речі, симпатики закону про обов’язкові РРО нагадують, що можна обійтися і без встановлення нового обладнання. Тобто безкоштовно використовувати так звану касу у смартфоні. Втім часто продавці – передпенсійного віку, і їх складно навчити користуватися програмами, крім того, мають бути окремі гаджети, які також коштують грошей, й взагалі, якість інтернет-зв’язку, особливо у сільській місцевості, залишає бажати кращого…
На думку прихильників РРО, є ще одна причина того, що бізнес виступає проти кас. «Вони дозволять податківцям контролювати реальні обороти бізнесу, які можуть виявитися набагато вище заявлених по групах для єдиного податку лімітів. Тому прикриватися ФОПами для оптимізації бізнесу вже стане складніше», – розмірковує голова Економічного дискусійного клубу Олег ПЄНДЗІН. «Ідея мінімальної вартості покупок, лімітів незастосування РРО з обігу, відстрочок з будь-якого приводу – обман та профанація шахраїв. Не ведіться, будьте розумними, встановлюйте РРО і спокійно займайтеся бізнесом», – наказує підприємцям Голова податкового комітету Верховної Ради Данило ГЕТЬМАНЦЕВ.
Що ж буде?
Підприємці виступають не просто за відтермінування дії закону, а за скасування вимог щодо РРО для тих груп підприємців, яким воно взагалі не потрібно. Депутат Анна Скороход запевняє, що не треба опускати руки – з 25 січня збиратиметься робоча група, яка буде і далі боротися у напрямку скасування цієї ініціативи.
Тим часом до кінця першого місяця нового року стане зрозуміло, яка кількість підприємців вирішила, що не подолає тягар у вигляді касового апарату, і закриє власну справу. Ці люди звільнять найманих працівників, і всі разом вони підуть на біржу. Невже це позитив для бюджету, який за їх рахунок наповнюється податками?
Ксенія Соболєва
Панорама №51-2021
Фото ФБ-сторінка Ірини Березинець