Щеплення (від) раціонального

Як свідчить статистика, за наявності і доступності вакцини рішення – вакцинуватися чи ні – не залежить від кольору шкіри, статі, політичних переконань чи якості освіти. Принаймні, це не ключові фактори. Серед людей, які не хочуть вакцинуватися, люди різних професій, віку чи політичних переконань. Який же тоді фактор грає ключову роль?

Якщо взяти дані статистики, то цей фактор – національність. Або належність до громадянства. Бо статистика свідчить, що наразі найменша кількість людей в Європі вакцинована у двох країнах – Україні та Вірменії. Ми можемо провести досить багато паралелей між цими двома країнами – як із історії, так і з сучасності. Можливо, це просто збіг обставин. Але, можливо, за цим збігом – відповіді на ключові запитання майбутнього наших народів.

Проте залишимо досліджувати, чому в Україні та Вірменії рівень вакцинації такий низький, спеціалістам. Як і шукати відповідь, сталося так через травматичну історичну спадщину і тотальну недовіру до влади чи з інших причин.

Цікаво, що при величезній кількості в Україні людей, які не бажають вакцинуватися, рівень вуличних протестів близький до нуля. Мітинги, що пройшли минулого тижня, ажіотажу точно не викликали. Зате рівень дискусій між вакцинованими і т.з «антиваксами» (тобто людьми, які різко негативно ставляться до щеплення проти ковід-19) в соціальних мережах перетинає всі червоні лінії й перебільшує, здається, напруження протистоянь між прихильниками Зеленського і Порошенка.

У Західній Європі, наприклад, антивакцинатори, попри порівняно незначний відсоток, протестно дуже активні. Проте з введенням обмежень на відвідування публічного простору для невакцинованих людей рівень напруги в українському суспільстві зростатиме швидше, ніж ціна на комунальні послуги. Як і кількість вакцинованих громадян, про що красномовно свідчать черги до пунктів вакцинації і цифри. Пункти вакцинації тепер відкривають навіть на залізничних вокзалах. Зважаючи на те, що до потягу без відповідного свідоцтва потрапити неможливо, люди змушені приставати і до такої пропозиції. «Хочуть людей на коліна поставити, сволота!» – зауважив таксист з цього приводу.

Зрозуміло, що масу антивакцинаторів складають люди, які впевнені, що короновіруса не існує. А якщо існує, то нас опромінюють зі супутників і все легко лікується борсучим жиром. Немає сенсу обговорювати, чому прихильники теорій змов та чипування відмовляються від вакцинації. Люди тікають городами і спускають собак на лікарів, які приїжджають до селищ із агітацією щодо щеплення. Тотальна недовіра до влади, науки, медицини та в цілому – до людей спричиняє подібну реакцію. Цікаву технологію залучення до вакцинації впровадили в Португалії, де ще навесні був найнижчий рівень вакцинації в Європі. Уряд запросив очолити компанію контр-адмірала, екс-командуючого підводним флотом. Контр-адмірал відмежувався від уряду і активно взявся до справи як справжній військовий – всі свої виступи він проводив виключно у формі, максимально вживав військову лексику. І там, де раціональні резони виявилися безсилими, за роботу з підсвідомістю взялися відчуття тривоги і страх. Наразі Португалія вакцинована на 75% і є лідером у Європі.

Натомість, в Україні зараз така влада, що ставить особисту популярність вище за ризики для здоров’я людей та потенційну кризу в країні. З тими можливостями і вмінням маніпулювати свідомістю людей Зеленський і К давно могли б розвернути ефективну агітацію за вакцинацію. Але, враховуючи, що потенційно більше ніж 60% населення не збиралося вакцинуватися, в Офісі президента, так виглядало, влітку прийняли рішення зайняти позицію «десь посерединці». Така відстороненість дозволяла не вкладати кошти в компанію роз’яснення щодо вакцинації, відкриття нових пунктів і т.п. Зате давало змогу продовжувати фінансувати «Велике будівництво» та інші, близькі серцю ОП проєкти. Але ставка не спрацювала. Осіння ковідореальність спонукала владу до дуже непопулярних рішучих дій, тож, швидше за все, за бездіяльність доведеться заплатити рейтингом президента. І це – після гучного падіння популярності на 9% лише за останній місяць через офшорні скандали та інші недолугі дії. «Чемпіони Європи з боротьби з ковідом», як зухвало себе називав уряд України, дуже сильно ризикує.

Серед тих, хто проти вакцинації, є багато освічених, грамотних і адекватних людей – лікарі, науковці, ІТ-шники. Здавалося б, ці люди точно мусять довіряти науці. Які ж їхні аргументи? Перший – немає розуміння, як вакцина впливатиме на організм людини в довгостроковій перспективі. Тобто ці люди не впевнені, що вакцина, яка прямо зараз може допомогти впоратися із ковідом, за рік чи за два не запустить в організмі шкідливі процеси. За великим рахунком, контраргументів проти цього твердження немає. Всі вакцини розроблені і тестовані в дуже стислий термін, тож, строго кажучи, як насправді вони впливатимуть на організм людини в майбутньому, наука дати однозначної відповіді дійсно не може.

«Вакциновані люди також хворіють і потрапляють до лікарень (можливо, навіть помирають), – кажуть противники вакцинації. – Тож який сенс колоти собі неперевірену вакцину, якщо мій організм, швидше за все, впорається з цим різновидом звичайного грипу?»

Так насправді і є. Вакциновані хворіють на ковід, але переважна більшість хворіє в легкій формі. Потрапляють до лікарень, але серед госпіталізованих – лише десь близько 2-3% вакцинованих. Іноді вакциновані помирають. Не маю статистики, але не виключаю летальних випадків.

Але далеко ж і не факт, що організм невакцинованої людини впорається з хворобою – ніхто не може спрогнозувати, в якій формі та чи інша людина перехворіє на ковід. Як і те, як відреагує на щеплення. Але треба сказати чесно – смертей від ковіду та наслідків у неймовірну кількість разів більше за смертей від щеплення. А про наслідки, якщо такі матимуть місце, ми поговоримо роки за два-три, не раніше.

Тож відповідь на питання, навіщо потрібно вакцинуватися, очевидна – мінімізувати поточні ризики для власного здоров’я. А ще – зберегти систему охорони здоров’я у робочому стані. На іншому боці, якщо брати суто раціональні причини, – можливий ризик для організму через вакцину в майбутньому. Такий вибір.

Будьте пильними. До нових захоплюючих зустрічей. Про всяк випадок повідомляю, що ми з дружиною і наші батьки вакциновані. Але розмову про вакцинацію, її впровадження та наслідки ми продовжимо в наступному номері.