Судом встановлено, що на підприємстві 31 робоче місце, яке призначене для працевлаштування інвалідів ними не зайнято, у зв’язку з чим відповідач зобов’язаний був самостійно сплатити передбачені за таке порушення адміністративно-господарські санкції, та пеню.
Відповідач, обґрунтовуючи безпідставність позовних вимог, пояснював це накладеним судом мораторієм через процедуру санації на підприємстві та відсутністю обов’язку займатися пошуком таких осіб для працевлаштування. Втім, згідно із чинним законодавством мораторій не зупиняє виконання боржником таких зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після його введення. Відповідач не створив належних умов для працевлаштування інвалідів. Зважаючи на це, суд вирішив задовольнити позов та стягнути з ПАТ «Сумихімпром» понад 4 млн грн на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.