Китайська революція

Погані Новини / Грошей Немає / Братський Китай Простягає Руку / Порятунок Для Бені

Яких тільки дурних тем не підкидає чинна влада. Уміють люди створити димову завісу, треба віддати належне. Молодці. Двадцять із хвостом років в індустрії розваг не минули дарма.
«Напевне, це найгірша новина за останні тридцять років!» – так відреагував відомий економіст Михайло Кухар на слова лідера фракції партії «Слуга народу» у ВР Давида Арахамії: мовляв, треба вчитися і переймати досвід у Компартії Китаю по відбудові країни.

Так і хочеться запитати: що? Комуністична партія? Серйозно? Китаю?! Де Китай, а де Україна? У нас навіть жодного Чайна-тауну немає, не кажучи вже про монастир Шао-Лінь. Що нас пов’язує на культурному чи цивілізаційному рівні? Хіба партнери України, що зупинили російську агресію в 2014-15 рр. – не Євросоюз і не США? Хіба наша мета – не демократичний світ? Свобода медіа, совісті, підприємництва? Все те, чого в Китаї немає і при Компартії не буде.

Але все почалося, як тепер з’ясовується, значно раніше, ніж безглузда заява Арахамії. Хибна економічна політика Зеленського та його уряду неминуче приведе до кризи. Грошей для виконання зобов’язань катастрофічно бракуватиме. Підвищуються тарифи на електроенергію, а з листопада, подейкують, стрімко виросте ціна на газ, відповідно, і на все інше.

Словом, війна з олігархами у повному розпалі, в основному – в кретиноскопі на політичних ток-шоу. Особливо на ТРК «Україна» – телеканалі Рината Ахметова. Бджоли, так би мовити, проти меду, класика жанру для ідіотів.

А забаганки влади ростуть. Де взяти на них гроші?

Підвищенням податків. Ми ще не відчули наслідків цих законів та законопроєктів, але вже зовсім скоро більшість українців потрапить під жорсткий прес додаткових виплат. Починаючи з оподаткування нерухомості й продовжуючи так званим «Законом про податкову амністію», який насправді є додатковим інструментом витрусити з громадян побільше грошенят.

Але й цього не вистачить. Без запозичень на зовнішніх ринках, як глибоко б не залазили до кишень громадян можновладці, економічної кризи не оминути. Пам’ятаєте Януковича та його «сім’ю», яка підім’яла під себе майже всю економіку в 2013 р.? І наслідки – вже у жовтні не вистачало грошей для виплат бюджетникам. У результаті Янукович, перед яким Захід взамін на кредити висував умови економічних реформ, зробив різкий розворот у бік Москви. Кремль дав 3 млрд доларів без прямих умов, але передбачалося, що Україна мусить стати союзником Росії та увійти в так званий «Таможенний союз». Далі ви вже точно пам’ятаєте: Майдан, анексія Криму, війна на Донбасі, двадцять тисяч загиблих, сотні тисяч поранених, мільйони біженців – трагічні наслідки жадібності Януковича.

Захід історія нічому не навчила. Захід знову хоче реформ, боротьби з корупцію – словом, поводяться, наче діти. Можливо, на Заході навіть вважають, що нинішній президент та люди, що його оточують, геть інші за Януковича. Що розділяють демократичні цінності. Вважають, що український нарід також хоче вільних ринків, свободи та демократії. І тому грошей без реформ не дає. Мовляв, рухайтеся, зелененькі, давайте! Треба щось робити!

Бо хто інший дасть грошей Зеленському, коли Росія тепер – ворог? Та й хіба візьме «легкі» гроші в обмін на політичну лояльність цей молодий і трохи кумедний хлопчина?
Глупа помилка.

Уйгурський народ, що живе на території КНР, наразі зазнає нечуваних утисків. Жорстоких і нещадних, яких раніше і зараз продовжують зазнавати тібетці. Саме про це була резолюція ООН, яку Україна спочатку підтримала, а потім відкликала свій голос. Кажуть, Китай пригрозив, що не дасть 500 тис. вакцин від короновірусу. Насправді це недолуге прикриття. Як пишуть впливові китайські, а тепер уже й українські медіа, наприкінці травня Україна підписала з Китаєм договір про масштабну співпрацю на 2 млрд дол. Тобто ті самі «легкі» гроші. Без реформ, боротьби з корупцією і т.д. Але не за красиві очі. Українська чинна влада воліла не афішувати цей договір. Дивно, правда ж? Зазвичай підпишуть на три копійки, а кричать на два мільйони. А тут – 2 млрд – і тиша.

Зате вийшла в світ книжка лідера Китайської Компартії, як правильно управляти країною. Саме цією книжкою, кажуть, надихнувся Арахамія. Прочитав російською, а потім, як справжній патріот, сприяв перекладу і друку українською. Уявляєте, як чоловіка перемололо і затягло, що він почав співати оди репресивному авторитарному режиму? При тому, що Арахамія у недалекому позаполітичному минулому був просунутим підприємцем у сфері ІТ й цілком адекватним вільним громадянином. Але безмежна влада і великі бюджетні гроші, що можна безконтрольно використовувати, руйнували й більш міцні особистості.

І ще один важливий епізод. Правосуддя у США переслідує хрещеного батька президента Зеленського – олігарха Коломойського. І вимагає прямим текстом від України застосувати до цього олігарха закон. Але у Зеленського кажуть, що самі знають, хто тут олігарх, а хто ні. Тому для Коломойського Китай – порятунок.

Китаю наплювати, що буде з Україною. Грабує цю країну Коломойський чи ні. Китаю потрібна зовнішньополітична лояльність та своєчасне повернення боргів. А яким саме чином Україна виконуватиме ці умови – суверенна справа України. Принаймні до тих пір, поки кредити повертатимуть. А якщо ні – то заберуть все, що закладено, не сумнівайтесь. Китайська експансія – вона така.

Тому здаватися у китайський полон ніхто не буде. Краще тримати в полоні громадян своєї країни. Тож основні події будуть розгортатися тут – різке підвищення комуналки і податків, тиск фіскальної та силової складової на права і статки громадян.

Будьте пильними. До нових захоплюючих зустрічей. Життя прекрасне. До речі, згідно низці різних соціологічних опитувань, близько 70% українських громадян схильні до соціалістичної форми держави. Майже співпадає з кількістю людей, що підтримували Зеленського на виборах, між іншим. Українська Радянська Соціалістична Республіка на кшталт Білорусі з китайськими особливостями дуже навіть запросто може стати метою нинішньої влади. З консервацією Зеленського на посаді президента років на двадцять.