Опрос

Какой политический подарок вы хотели бы получить к 8 Марта?

Алла Яровая,
председатель фракции «Ночной Дозор» в городском совете:
«Не очікую і не хочу мати на 8 березня якихось політичних подарунків. Взагалі хотіла б провести чотири вихідні дні подалі від політики. Але навряд чи це вдасться, бо депутати міської ради вирішили побудувати роботу таким чином, що, напевне, для вирішення термінових питань життєдіяльності міста прийдеться проводити додаткове пленарне засідання одразу після свят».

Алла Малик,
депутат городского совета от БЮТ:
«Уверена, что все сумские женщины и я в том числе получат подарок к 8 Марта — это снижение тарифов на услуги ЖКХ. Тарифы будут снижены, так как они экономически и социально не обоснованы».

Валентина Шаповал,
руководитель исполкома областной организации НСНУ:
«Злагоду в нашій державі. Щоб, як в усіх цивілізованих державах у світі, президента поважали і дослухались до його думки. Ми знаємо, наскільки він мудрий і налаштований тільки на добро для людей. Думаю, всі без виключення політичні сили повинні ставитися з повагою до президента не тільки як до людини, а як до лідера, якого обрав народ».

Диана Рохманова,
депутат областного совета от КПУ:
«Смена системы жизни в государстве. Аргументами этого является вся наша жизнь. Посмотрите, сейчас голодомор в тысячу раз больше, чем в 1933 г., соцзащита недостаточная, а в советское время была лучшая в мире. Сейчас медицина платная, больные несут в больницу купленные за свои деньги лекарства. Высшее образование платное. В сфере ЖКХ ввели непомерные тарифы. В модернизацию ЖКХ вкладывают копейки, хотя нужно 560 млн. грн. для Сум, чтобы привести его в порядок. При советской системе во всех этих сферах были госдотации — сейчас же ничего нет. Мы не являемся национально независимыми, когда стремимся в НАТО, ругаемся с Россией».

Екатерина Белолюбская,
председатель областной организации Народного Руху України:
«Восьме березня для мене не є святом. Це свято радянських часів, не українське. У нас є свято — День матері. Але якщо б ми його святкували, я хотіла б, щоб нарешті влада до жінок, до наших дітей повернулася обличчям. Хотіла б, щоб жінці більше довіряли, щоб був баланс у владі між жінками та чоловіками. Про це інколи наші мужики забувають. Тільки тоді, коли їсти хочеться, вони згадують, що це повинна жінка подати. На політичному рівні про жінку забувають, а жінка може набагато більше зробити для суспільства, ніж це уявляють чоловіки».