Агродефіциту на Сумщині не буде

Директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр МАСЛАК підвів цьогорічні підсумки аграрного сезону на Сумщині у тоннах, літрах, гектарах і відсотках та про новації сільськогосподарської галузі

В усі часи щедрість врожаю напряму залежала від погодних умов. Щоправда, за останні десять років фактично вся територія України, і Сумська область не є виключенням, стала зоною ризикового землеробства. Проте останнім часом з відомих причин вже трохи набридло слово «антирекорд», тож прагнемо розповісти про справжні досягнення, якими у цьому році може пишатися аграрна галузь Сумщини. У розмові з директором департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександром МАСЛАКОМ спробували з’ясувати, як вплинули на галузь виклики пандемії і примхи погоди навесні та влітку, які нові перспективні види сільськогосподарської діяльності стають популярними на Сумщині та чи чекати подорожчання або дефіциту продукції.

r.: Що можна сказати про підсумки минулого сезону для аграрної галузі Сумщини, враховуючи весняний карантин і несприятливі погодні умови?
Олександр Маслак: У галузі рослинництва, незважаючи на несприятливі погодно-кліматичні умови та ряд інших чинників, аграріями області досягнуто вагомих результатів. Станом на 01.11.2020 р. за урожайністю зернових та зернобобових культур (64,4 ц/га) Сумщина посіла перше місце серед регіонів України, за валовим виробництвом зерна, яке становить 3 898 тис. т, – третє місце.
Показники врожайності зернових свідчать про те, що продовольчу безпеку області буде гарантовано, жителі області забезпечені високоякісними продуктами харчування власного виробництва за доступними цінами. Загалом у 2020 р. прогнозуємо зібрати 4,2 млн т зерна.
Галузь тваринництва області представлена розвиненим молочним скотарством, свинарством та птахівництвом. За підсумками роботи сільськогосподарських підприємств протягом січня-жовтня 2020 р. Сумська область за поголів’ям великої рогатої худоби (64,8 тис. голів) та валовим виробництвом молока (125,6 тис. т) займала восьме місце серед регіонів України та сьоме – за поголів’ям корів (27,7 тис. голів).
Середньомісячна заробітна плата штатного працівника за видом економічної діяльності «Сільське господарство» за січень-вересень 2020 р. в області становила 9 863 грн. (110,8% до відповідного періоду 2019 р.).

r.: Як вдалося мінімізувати негативні наслідки загибелі посівів озимої пшениці навесні?
О.М.: Осінній період 2019 р. характеризувався гострим дефіцитом вологи. На посівах ранніх і оптимальних строків сівби сходи отримані в першій декаді жовтня. Ці посіви ввійшли в зиму розкущеними. На більш пізніх посівах сходи були отримані, але кущення спостерігалося незначне, й у такому фізіологічному стані рослини увійшли в зиму. Припинення осінньої вегетації озимих культур було відмічено 15 листопада.
За наявною інформацією, по сільськогосподарських підприємствах Буринського, Глухівського, Лебединського, Недригайлівського, Охтирського та Шосткинського районів загинуло озимих культур на площі 1 783 га, із них: озимого ріпаку – на 1 343 га, озимої пшениці – на 440 га.
Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з урахуванням норм Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою КМУ від 29 березня 2002 р. № 415, було розроблено алгоритм отримання сільськогосподарськими підприємствами коштів резервного фонду бюджету у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам або призвела до їх загибелі.
На компенсацію втрат, пов’язаних із загибеллю озимих культур, відповідно до складених актів обстеження посівів сільськогосподарських культур, за попередніми даними, до Мінекономіки подано інформацію по Лебединському та Буринському районах. Площі загибелі озимого ріпаку по суб’єктах господарської діяльності області становили 646,6 га.
У результаті вчасного підживлення озимих культур та проведення агротехнічних заходів аграріям області вдалося мінімізувати вплив негативних погодних умов, які склалися на початок відновлення вегетації озимих зернових культур. У доброму та задовільному стані посіви озимих культур знаходились на 75% площ, у слабкому та зрідженому – на 25%.

r: А які плани по вирощуванню цих культур на наступний рік?
О.М.: Під урожай 2021 р. по всіх категоріях господарств в області площі озимих зернових культур становитимуть 150 тис. га, в тому числі озимої пшениці – 142,6 тис. га, озимого жита – 5,4 тис. га та озимого ячменю – 2,0 тис. га. Крім того, озимий ріпак посіяно на площі 8,5 тис. га.

r: Які новації агропромисловості запроваджені на Сумщині – наприклад, вирощування нових культур чи нові виробництва з переробки.
О.М.: Сумська область має резерви для підвищення ефективності господарської діяльності за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції та підвищення урожайності плодово-ягідних культур. На Сумщині до 85% плодово-ягідної продукції виробляється в господарствах населення. Зокрема працюють 25 сільськогосподарських підприємств різних форм власності. У ягідному сегменті спостерігається позитивна динаміка щодо розширення площ під суницю, малину, ожину, чорницю.
Лохина залишається однією із дороговартісних ягід. Середня ціна реалізації лохини дрібним оптом у декілька разів перевищує ціну на інші ягоди. В області закладено промислові ділянки лохини та чорниці на площі 12 га у Великописарівському районі.
Слід зауважити, що ягідний сезон у 2020 р. зрушився в середньому на 7-10 днів через холодну весну. На ціни, звичайно ж, вплинули і заморозки, які сильно знизили обсяги виробництва ранніх ягід, а також кісточкових фруктів.
В області переробкою плодово-ягідної продукції займаються два підприємства в Охтирському та Конотопському районах. Ці товариства мають сортувальне та пакувальне обладнання і переробляють власну продукцію, забезпечуючи нею місцевий ринок, зокрема виробляють соки та джеми.
Для зберігання продукції в області діє два сховища із регульованим газовим середовищем потужністю 1 тис. т кожне, зокрема в Охтирському районі та м. Суми.
З метою розробки регіональних технологій вирощування плодово-ягідної продукції, садивного матеріалу плодових, ягідних, декоративних культур та впровадження їх у виробництво в області діє Сумська дослідна станція садівництва Інституту садівництва НААН. На станції зібрана колекція кращих перспективних 76 сортів яблуні, 44 сортів смородини, 70 сортів суниці, закладено маточно-черенкові сади груші, кісточкових: вишні, черешні, сливи, аличі, персика, абрикоса.

r: У минулому році був рекорд по раннім жнивам у кінці червня. Які рекорди та антирекорди зафіксовані цього року?
О.М.: Зернове господарство є стратегічною галуззю економіки Сумської області. Вирощеного на Сумщині зерна достатньо для власних потреб, забезпечення сировиною борошномельних та комбікормових підприємств, а також формування експортного фонду. Згідно з попередніми розрахунками, прогнозований валовий збір зерна культур урожаю 2020 р. становитиме понад 4,2 млн т. З них ранні зернові – 1204 тис. т, у тому числі пшениці – 945 тис. т, зерна кукурудзи – в межах 3 млн т.

Сумщина у 2020 р. посіла перше місце серед регіонів України за рівнем урожайності пшениці

За підсумками 2019 р. на Сумщині зібрано понад 4,4 млн т зернових та зернобобових культур, у тому числі ранніх було зібрано 1 175 тис. т, що повністю забезпечувало потребу регіону в зерні та надало можливість сформувати обсяги для експорту. Місцевими аграріями встановлено рекорд з виробництва олійного насіння. Вперше в області загальне виробництво соняшнику, сої та ріпаку перевищило 1 млн т. Разом з тим за урожайністю зернових і зернобобових культур (65,2 ц/га) та соняшнику (32,8 ц/га) в 2019 р. Сумщина займала четверте місце серед регіонів України, за валовим виробництвом зерна – п’яте, в тому числі гречки – четверте місце.
За оперативною інформацією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в усіх категоріях господарств Сумщини цього року намолочено 945 тис. т пшениці з площі 176,7 тис. га, при середній урожайності 53,6 ц/га. Для порівняння: в минулому році валове виробництво зерна цієї культури становило 897 тис. т, яке вдалося отримати із площі 186 тис. га при урожайності 48,2 ц/га. Врожаю пшениці, зібраного на Сумщині, достатньо для забезпечення продовольчих та фуражних потреб області, а також формування товарних партій для продажу в інші регіони та за кордон. Незважаючи на цьогорічні погодні умови, агроформування області мають високі показники урожайності, про що свідчить займане Сумщиною перше місце серед регіонів України у 2020 р. за рівнем урожайності пшениці.

r: Які досягнення продемонструвала галузь тваринництва?
О.М.: Одним із головних напрямків розвитку галузі тваринництва є молочне скотарство, адже більше 40% валової продукції тваринництва формується за рахунок саме виробництва молока.
Станом на 01.10.2020 р. в усіх категоріях господарств налічується 141,9 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі корів – 68,5 тис. голів, свиней – 112,1 тис. голів, овець та кіз – 41,7 тис. голів, птиці – 5,8 млн голів; при цьому у сільськогосподарських підприємствах області великої рогатої худоби налічується 64,8 тис. голів, у тому числі 27,7 тис. голів корів, також налічується 52,7 тис. голів свиней, 4,2 тис. голів овець, 1,3 млн голів птиці.
По області виробництво молока за 9 місяців цього року становить 125,6 тис. т молока. У середньому по сільськогосподарських підприємствах області надій на одну корову склав 4 293 кг, що більше відповідного періоду минулого року на 278 кг (або 6,9%).

r: Які обсяги експорту продукції з Сумщини?
О.М.: За 9 місяців 2020 р. підприємства Сумщини експортували продовольство до більш ніж 15 країн. Зокрема, м’ясо яловичини в обсязі 1 707 т експортовано до Білорусі, Узбекистану, Казахстану, Грузії, Китаю; м’ясо птиці (84 т) – до Беніну, Азербайджану; сир твердий, м’який (64 т) – до Киргизстану, Казахстану, ОАЄ, США; масло вершкове (400 т) – до Азербайджану, Грузії, США, Вірменії, Казахстану; молоко сухе (618 т) – до Азербайджану, Китаю, Єгипту, Грузії, Албанії, Бангладеш; яйця курячі (8,5 млн штук) – до ОАЕ, Саудівської Аравії, Королівства Бахрейн; олію соняшникову (2 151 т) та шрот соняшниковий (8 047 т) – до Польщі, Білорусі; сою (1 263 ти) – до Туреччини.
Цього року відкрито ринки таких країн, як США, Вірменія, Королівство Бахрейн, Польща.

r: Яка сума інвестицій була отримана аграрною галуззю Сумщини?
О.М.: За 10 місяців поточного року в розвиток агропромислового комплексу та сільських територій Сумщини залучено 1,6 млрд грн. інвестицій, що становить 102,2% до відповідного періоду 2019 р., в тому числі в розвиток інфраструктури аграрного ринку (будівництво/реконструкція елеваторів) –
674 млн грн. (за січень-жовтень 2019 р. – 555,2 млн грн.).
Як приклад,у ТОВ «Харківське» Середино-Будського району введено в дію першу чергу елеватора потужністю 28 тис. т одночасного зберігання зерна; у Конотопському районі будується елеватор потужністю 100 тис. т; у м. Ромни будується олійно-екстракційний завод з переробки олійного насіння потужністю 600 т за добу.

Довідка
Загальна площа сільськогосподарських угідь Сумщини становить 1,7 млн га, у тому числі ріллі – 1,2 млн га. Кількість сільськогосподарських підприємств різних форм власності – 392, великих, середніх та малих підприємств харчової та переробної галузі – понад 170. Також в області зареєстровано 49 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, з яких 15 діючих і більшість з яких багатофункціональні.
В області функціонує 127 тисяч домогосподарств, зареєстровано 1034 фермерських господарства (у тому числі 9 сімейних фермерських господарств).
Сільське господарство Сумщини спеціалізується в галузі рослинництва на вирощуванні зернових і технічних культур, у галузі тваринництва – на виробництві молока, м’яса великої рогатої худоби та свиней.

Кіра Олександрова
Панорама №46-2020

5