Карабах/Донбас – спільні паралелі російського плану!

Спалах відкритого вірмено-азербайджанського конфлікту у Нагірному Карабасі у вересні цього року можна порівняти з тривалим тлінням вугілля, яке зайнялося при потраплянні повітря. Було зрозуміло, що Азербайджан, який підтримується Туреччиною та західними країнами не подарує Вірменії захоплення цих територій. Зі свого боку ніким не визнана Нагірно-Карабаська республіка стала тягарем і для РФ, тим більше, що нова вірменська влада стала проявляти певні «самостійницькі» позиції та намагатися ухилитися від впливу «старшого брата». Зрозуміло, що у військовому протистоянні Вірменія не могла довго протистояти Азербайджану про підтримку якого відразу заявила та сама Туреччина. І ось саме тут РФ провернула «комбінашку», якою одразу вбила кількох «зайців». Вичекавши, коли азербайджанські війська досягнуть значних перемог і Вірменія по суті стане на грані поразки, керівництво РФ усадило за стіл перемовин обидві сторони конфлікту, де були підписані мирні домовленості, а в якості гаранта їх виконання заявило про введення до регіону своїх миротворців.

Підсумок: Росія на міжнародному рівні – «миротворча» держава; Азербайджан повернув собі втрачені території; РФ, у т.ч. за рахунок військового контингенту, залишила тут свій вплив при чому вже офіційно, без прихованого кураторства псевдодержавного утворення. Вірменія втратила території? Але кому це цікаво на геополітичному рівні?

Тепер проведемо паралель. Донбас! Росія, як учасник Тристоронньої контактної групи активно наполягає, при вирішенні питання повернення територій ОРДЛО до України, залучити сюди свій миротворчий контингент, який начебто має забезпечити мирні домовленості між офіційною владою Києва та «сепаратистами». Підсумки для РФ ті ж самі – вирішується проблема невизнаних «ДНР/ЛНР» (які вже стають реальним тягарем для суміжної держави), на загальносвітовому рівні Росія знов таки позитивний персонаж, хоч санкції відміняй.

В реальності Україна отримує підконтрольний «країні-агресору» регіон, який стає повноцінним та потужним суб’єктом впливу на внутрішню політику нашої держави, до того ж з глибокими економічними проблемами. Крім того, не можна виключати, що при такому розкладі саме цей регіон може стати своєрідним плацдармом для відновлення гібридної агресії РФ в Україну, поширення свого впливу та скасування євроінтеграційних спрямувань.

У Нагірному Карабасі російський пасьянс склався. Та чи потрібен подібний сюжет в Україні?

Мабуть, що вступаючи у будь-які перемовини Україна має диктувати мир на власних умовах!