365 днів літа на Сумщині

Зима в цьому році побила рекорд – вона просто не прийшла: такий температурний режим і відсутність снігу відмічались вперше за всю історію метеоспостережень

Про минулі місяці можна сказати, що серед звичних пір року з’явився новий сезон – вже не осінь, але ще не весна. Проліски у січні, Новий рік без заметів та Водохреща без морозу – таким українці запам’ятають зимовий сезон 2019-2020 рр. Хоча, зважаючи на суми у квитанціях, наші комунальники зовсім не вважали цю зиму аномально теплою.

Про цьогорічні погодні примхи, особливості минулого літа, приклади історичних спостережень, які стосуються критично високих та низьких температур та про можливі причини кліматичних змін розповів синоптик Сумського гідрометцентру Сергій ІВАНЧЕНКО.

Погодні провісники
Сумський обласний центр з гідрометеорології є бюджетною неприбутковою організацією, що належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та безпосередньо підпорядковується Українському гідрометеорологічному центру.

Серед основних завдань центру – складання прогнозів погоди та штормових попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, а також забезпечення прогнозування агрометеорологічних умов вегетації сільськогосподарських культур та їх врожайності. І навіть здійснення метеорологічного обслуговування цивільної авіації.

На території Сумської області працює шість метеорологічних станцій, які розташовані в Дружбі, Глухові, Конотопі, Ромнах, Сумах та Лебедині. В Україні їх приблизно 185, а у світі налічується приблизно 10 тис. На метеостанціях спостереження ведуться синхронно: кожних три години на всіх метеостанціях світу проводяться метеоспостереження за температурою, атмосферним тиском, напрямком вітру, хмарністю та за багатьма іншими метеорологічними показниками.

Сувора Сумщина
У кліматичному відношенні територія Сумщини характеризується помірно-континентальним кліматом з посиленням континентальності в східному напрямку. Серед всіх областей України клімат Сумщини найбільш суворий та контрастний. Середня річна температура повітря по області становить 6-7 гр. тепла (найнижча в Україні), і коливається вона по роках в дуже широких межах – від 3.5 – 4,50 до 8-9 гр.С. Абсолютний мінімум температури сягає –36-40 гр.С, абсолютний максимум +36-40 гр.С. Кількість опадів за рік у середньому складає 585-640 мм, але вона значно коливається по роках від 230-365 до 820-950 мм.

До речі, цікаві кліматичні характеристики відносяться не лише до Сумщини. Нещодавно кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського визначили, що за останні 30 років Київ нібито перемістився на 400 км південніше. Протягом 2020 р. в обсерваторії згідно рекомендації Всесвітньої метеорологічної організації визначатимуть нові кліматичні норми 1991-2020 рр. по температурі повітря та опадах.

По завершенню трьох місяців цього року по Києву фіксуються значні позитивні відхилення від попереднього кліматичного періоду 1961-1990 рр. за температурою повітря. Січень у столиці потеплішав найбільше, аж на 2,4°С; лютий і березень відповідно на 1,9°С та 1,8°С.
Як йдеться у повідомленні обсерваторії, при порівнянні отриманих кліматичних норм 1991-2020 рр. (січень-березень) по Києву та кліматичних норм 1961-1990 рр. (січень-березень) по Миколаєву та Херсону вразив той факт, що за новими нормами столиця «перемістилась приблизно на 400 км південніше. Це ще раз підтверджує значний темп росту температури повітря за останні 30 років.

Погодні несподіванки
У вересні Укргідрометцентр та погодні сайти пророкували ранню дощову осінь, а британські синоптики – одну з найхолодніших зим за останні 30 років. Але погода, як часто буває останнім часом, веде себе всупереч будь-яким прогнозам.

За інформацією Сумського обласного центра з гідрометеорології, в цілому минула осінь була тривалою, теплішою від звичайної та з вкрай нерівномірним розподілом опадів – переважала суха погода. Осінь 2019 р. на Сумщині розпочалась 14-15 вересня переходом середньої добової температури повітря через +15 гр.С вбік зниження, що на 9-11 днів пізніше звичайного строку.

Закінчилась вона на крайній півночі 21 листопада, на решті території – 29 грудня, що на крайній півночі в межах; на решті території на 38-42 дні пізніше середнього багаторічного строку за період (1986-2005 рр.). Осінній період тривав 68-105 днів при звичайній тривалості 73-76 днів.
Температура повітря в середньому за сезон склала 4,5-5,5 гр.тепла, що на 3-3,5 гр. вище за норму. В семи декадах із десяти спостерігалось перевищення температури повітря над нормою.
Найбільше перевищення було в третій декаді грудня на 7-7,5гр., в других декадах жовтня та грудня на 6-6,5 гр. та в першій декаді листопада на 4,5-5,5 гр. Такий високий температурний режим на Сумщині спостерігався: в третій декаді грудня за останні 30 років вперше; в другій декаді жовтня вперше з 1944 р.; в другій декаді грудня за останні 30 років на переважній території четвертий раз після 2006, 2011 та 2017 рр.; в першій декаді листопада відповідав показникам першої декади жовтня і за останні 30 років спостерігався втретє після 2010 та 2013 років.

Кількість опадів за сезон склала 100-135 мм, або 70-90% сезонної норми. Опади впродовж сезону розподілялись по території і в часі вкрай нерівномірно. По всій території області рясними вони були лише в третій декаді вересня, першій декаді листопада, в третій декаді грудня та в південній половині в першій декаді жовтня. В другій, третій декадах жовтня опадів практично не було.

Бабина зима
А далі осіннє бабине літо плавно перейшло у таку собі бабину зиму: ані кучугур снігу, ані значних морозів, дітвора без санчат, а казка «12 місяців» з фантастики перетворилася на реальність, в якій березень запросто зустрічається з січнем, в результаті чого майже відразу після Нового року розквітли проліски.

Зима 2019-2020 рр. розпочалася переходом середньої добової температури повітря через 0 гр. вбік зниження 21 листопада лише на крайній півночі, що в межах, та 5 лютого на сході області, що на 80 днів пізніше звичайного строку. На решті території сталого переходу температури повітря через 0 гр. не відбулося. Закінчилась зима на крайній півночі 11 лютого, на сході – 12 лютого. Сталий сніговий покрив цієї зими так і не утворився. Основна кількість опадів випадала у вигляді дощу та мокрого снігу. Зима 2019-2020 рр. була аномальною, такий температурний режим і відсутність сталого снігового покриву відмічались вперше за всю історію метеоспостережень.

Серед всіх областей України клімат Сумщини найбільш суворий та контрастний

Заявити свої права зима спробувала лише в останні дні свого законного правління – 30 січня на Сумщину обрушився потужний снігопад, чим трішки розворушив розслаблених комунальників. А зародився він в атмосферних фронтах циклону над Курською областю.

Під час снігопаду спостерігалось випадання мокрого снігу, налипання мокрого снігу, хуртовини, посилення вітру до 12 м/с. Внаслідок чого в області утворився сніговий покрив потужністю – в північній частині до 10 см (за даними метеоспостережень метеостанцій Дружба і Глухів – 4 і 10 см), в західній і східній до 19 см (метеостанції Конотоп -18 см, Ромни – 17 см, Суми – 19 см), а на півдні області – до 5 см (метеостанція Лебедин). Температура коливалась протягом доби від 2°С морозу до 3°С тепла. На дорогах області хуртовини погіршували видимість, а ожеледиця ускладнювала рух автотранспорту.

Чого чекати влітку?
За словами Сергія ІВАНЧЕНКА, сьогодні основний метод прогнозування погоди – це оперативні числові прогнози на основі гідродинамічних моделей атмосфери. Навіть такі новітні технології дозволяють скласти прогноз погоди, який можливо використовувати для планування діяльності на 5-7 діб, а справджуваність якого буде в межах 70-80%. На більший термін прогноз матиме значно нижчу справджуваність, і більшість з існуючих гідродинамічних (прогностичних) моделей обмежені строком в 14 діб.

Тож, якщо офіційного прогнозу немає, доведеться звернутися до народної мудрості. Народний синоптик Леонід ГОРБАНЬ припускає, що початок весни буде холодним, в травні наступить засуха, а літо буде дощовим.

Залишається нагадати тим, хто скаржився на відсутність снігу цієї зими, що бажання мають властивість здійснюватися, хоча інколи і не вчасно. Тож є вірогідність, що влітку того снігу буде навалом. Жартуємо. Чекати залишилось недовго – скоро самі все побачимо.

Тепло? Еще теплее!
Кандидат географических наук, метеоролог, доцент Валентина ТЮЛЕНЕВА
Всемирная Метеорологическая Организация показала, что средняя температура зимы 2018 и 2019 гг. превысила среднее значение зим за период 1850-1900 гг. на 1 градус, а годы с 2015-го по 2019-й стали самыми тёплыми за всю метеорологическую историю наблюдений. А еще тринадцать из четырнадцати самых тёплых лет в течение последних двухсот приходятся на период после 2000 года.
В разных частях Земли температуры воздуха меняются по-разному. С 1979 г. на суше стало в два раза теплее, чем над океаном (большая теплоёмкость воды и большие затраты тепла на испарение). Северное полушарие прогревается активнее, чем южное, где больше суши. Самые высокие темпы потепления замечены в Арктике – они в два раза выше среднемировых. В наших умеренных широтах последние 30 лет – самые тёплые. Темпы повышения температур за год почти в три раза превышают этот рост до 1970 г. Температуры по сезонам стабильно растут на протяжении года, но особенно – летом и зимой. Лето стало длиннее на месяц, зима – короче. Однако осадков не стало больше — это означает, что климат становится суше.

Каковы причины потепления? Природные, и среди них космические, геологические, тектонические – вспомним количество землетрясений, вулканических извержений и т.д. Затем антропогенные, т.е. вызванные деятельностью людей – выброс углекислого газа СО2 и метана СН4 в атмосферу, сжигание углеводородов, гниение на свалках органических остатков, которые обладают свойством аккумулировать тепло Земли (так называемое длинноволновое излучение Земли). За такое свойство эти газы назвали «парниковыми». Замеры СО2в атмосфере проводятся с 1958 г.(обсерватория на г. Мауна-Лоа, Гавайские о-ва). Их показания дают возможность предположить, что количество в атмосфере СО2 сегодня составляет 414 частей из 1 млн частей воздуха. Это самые высокие показатели концентрации СО2 за весь период наблюдений. Но самое главное то, что поглотители СО2 (леса, океан) уже второй год подряд не могут компенсировать растущие выбросы. Так, дым австралийских пожаров 2019-2020 г. дал увеличение углекислого газа на 1/5. В свою очередь, метан СН4 в 17 раз сильнее, чем углекислый газ, аккумулирует тепло, именно из-за этих газов в основном прогревается атмосфера.

В результате потепления уменьшается разница в температурах, вследствие чего нарушаются циркуляционные процессы: если раньше у нас в умеренных широтах воздушные массы преимущественно перемещались с запада на восток, то теперь тропические массы двигаются в Заполярье, а полярные -напрямую в тропики. Так, в этом году в феврале-марте Саудовскую Аравию, Израиль, Марокко засыпало снегом, а в районах Северной Европы было летнее тепло зимой.

В результате уменьшения разности температур «полюс-тропики» Североатлантическое тёплое течение отходит от Европы и замедляет свою скорость — это грозит очень серьёзным похолоданием всей Западной Европе.

Лесная зона вследствие уменьшения количества осадков сужается, в Украине расширяется зона сухих степей. Значит, понадобится строительство ирригационных сооружений, увеличение площадей поливного земледелия, а воды у нас не так много.

Последствием потепления стало летнее таяние ледников: например, в Гренландии – на 1.08. 019 г. ушло льда в виде воды 12.5 млрд т. Такой активный процесс разрушения ледников замечен с 2012 г., за последние 8 лет Гренландия потеряла более 250 млрд т льда. Сегодня обнажились слои льда, которым 20 тыс. лет! Многолетняя мерзлота по всему миру нагрелась на 0,4 градуса за последние 10 лет, а края мерзлоты отодвинулись к северу на сотни километров. Это опасно хотя бы из-за освобождения из грунта незнакомых нам вирусов, а значит, возможно возникновение новых болезней.

Уменьшение градиентов температур «полюс-тропики» и их нестабильности меняет движение, так называемое «струйное течение», которое стабильно существует в слоях атмосферы выше 15-25 км. Это своего рода воздушная река в умеренных широтах, которая всегда имела чёткое направление с запада на восток. Так вот, эта река теперь может образовывать своеобразные волны, прогибаться вверх или вниз. Горб вверх способствует установлению ясной антициклональной погоды на достаточно длительный срок (летом – жара, отсутствие дождей, зимой – устойчивый холод), прогиб вниз – продолжительные обильные дожди. Мало того, лента «струйного течения» может колебаться, то наклоняясь одним краем в сторону тропической массы – тогда наступает полярный холод по поверхности земли и возникает резкое, неожиданное похолодание или наклоняясь в сторону севера – тогда возникает возможность проникновения тропической массы по поверхности земли, которое несёт с собой сильное потепление. Таким образом, глобальное потепление создает условия резкой смены погоды, что не очень комфортно для человека. Яркий пример – 30 марта этого года: днём +18-19 градусов, а 31 марта только +2 градуса (ночью -7)

Как снизить количество парниковых газов в нашей атмосфере? Нужно сжигать меньше углеводородов, развивать альтернативную энергетику, искать способы использования солнечной и ветровой энергии, энергии воды. Искать способы повышения КПД (коэффициент полезного действия) существующих ТЭЦ, АЭС и гидроэлектростанций. Нам необходимо научиться сознательно экономить энергию и наращивать поглотителей СО2, то есть новые лесные массивы; следить за чистотой океана и очистить его поверхность от нефтяной плёнки и пятен.

Погодні рекорди Сумщини за 100 років
– Максимальна температура повітря +39,9°С була зафіксована 11.08.1907 р.на метеостанції Суми.
– Мінімальна температура повітря -39,8°С була зафіксована 09.01.1987 р.на метеостанції Глухів.
– Максимальна температура ґрунту +62°С була зафіксована 10.06.1981 р. на метеостанції Суми.
– Мінімальна температура ґрунту -44°С була зафіксована 09.01.1987 р. на метеостанції Глухів.
– Найбільша місячна кількість опадів 253 мм була виміряна в червні 1907 р. на метеостанції Суми.
– Найбільша добова кількість опадів 93 мм була зафіксована 21.08. 1985 р. на метеостанції Дружба.
– Максимальна швидкість вітру 34 м/с (122 км/год.) зареєстрована 12.02.1969 р. на метеостанції Суми.
– Максимальний діаметр ожеледі 15 мм спостерігався взимку 1961-1962 рр. на метеостанції Конотоп.
– Найбільша висота снігового покриву 107 см була зафіксована в третій декаді лютого 1969 р. на метеостанції Суми.
–
Кира Александрова
Панорама №15-2020