Мовне питання. Як змінить життя сумчан ухвалення «мовного» закону

Про перспективи, фейки та реальні зміни

У четвер 25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». За нього у другому читанні та в цілому проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти.

Згідно з текстом законопроекту, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу», як повідомляє «Громадське». Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України».

Верховна Рада планує 14 травня розглянути зареєстровані в парламенті проекти постанов про скасування рішення щодо ухвалення «мовного» закону

Водночас у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.

Переходь на українську
Законом закріплюється статус української як єдиної державної (офіційної) мови – і вона стає обов’язковою для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.

Публічне приниження чи зневажання української мови буде підставою для притягнення до юридичної відповідальності. За навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах або створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови також каратимуть.

Закон зобов’язує посадовців володіти українською та застосовувати її при виконанні службових обов’язків. Також державна мова має використовуватися в освітній сфері і трудових відносинах, у медичній сфері, обслуговуванні споживачів, у публічних заходах, рекламі та в інших сферах. Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Звикаємо до змін
Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, однак для деяких типів суб’єктів передбачено перехідний період.

Через 18 місяців з дня набрання чинності закон застосовується для сфери обслуговування споживачів.

Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів

Через 30 місяців з дня набрання чинності – для друкованих засобів масовоі Інформації, загальнодержавноії і регіональноії сфер розповсюдження, та за 60 місяців від дня набрання чинності – для друкованих засобів масовоії інформації, застосунків органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зареєстрованих в Україні ЗМІ, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні. Вони повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою

Нацкоміссія зі стандартів
Згідно закону буде створено Національну комісію зі стандартів державної мови та запроваджується посада уповноваженого із захисту державної мови. Нацкомісія складатиметься з дев’яти членів, яких призначатиме Кабінет міністрів. Серед повноважень цього органу – затвердження вимог до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України. Нацкомісія уповноважена організовувати та проводити іспит на рівень володіння державною мовою, а за його результатами видавати відповідні сертифікати.
Уповноваженого із захисту державної мови також призначатиме на посаду та звільнятиме уряд. Уповноважений розглядатиме скарги та зможе штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Час навчатися
Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державною мовою громадянам України, які не мали такої змоги.

Передбачається, що володіння українською стане обов’язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Разом з тим іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.

Штрафні санкції
Введення штрафів за порушення мовного закону відклали на 3 роки.
«Ми на три роки перенесли введення в дію адміністративної відповідальності за порушення закону, а за цей час безкоштовно в усіх областях України будуть створені центри, які навчатимуть української мови», – пояснив голова комітету з питань культури і духовності Микола КНЯЖИЦЬКИЙ. За його словами, також будуть створені держпрограми для підтримки освіти українською.

У тексті законопроекту від 2017 р. також йшлося про кримінальну відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Утім у кінцевому варіанті закону цей пункт прибрали, розповів ініціатор законопроекту Микола Княжицький виданню «theБабель». Штрафи закон усе ж передбачає: 5 100-6 800 грн. – за ненадання інформації про товари та послуги українською, 3 400-6 800 грн. – за порушення закону під час засідань, робочого спілкування, мови документів у держорганах, 3 400-5 100 грн. – за порушення у сфері науки, у публічних оголошеннях, на сайтах, 6 800-8 500 грн. – за порушення у друкованих ЗМІ.

Лілія ГРІНЕВИЧ, міністр освіти та науки України
Закон про державну мову прийнято! Це велика перемога для всіх українців. Мало хто знає, але, окрім іншого, цей Закон видовжує перехідний період застосування мовної статті Закону «Про освіту» з «до 2020» до «до 2023 року».

Це потрібно для поступового збільшення вивчення української мови дітьми, що навчаються мовами національних меншин, що є офіційними мовами ЄС. Тобто передусім йдеться про дітей з угорської та румунської громади, материнські мови яких дуже сильно відрізняються від української – слова не мають родових закінчень, інакше будуються речення, і навіть використання займенників має свої нюанси.

Було б безвідповідально кидати цих дітей у навчання українською так швидко, враховуючи, що до цього вони не мали ні достатньої мовної підготовки, ні інших можливостей якісно опанувати українську. Наше завдання – зараз усе це їм дати, а для цього потрібні зусилля, люди, ресурси і, найголовніше, – час, який нам забезпечив цей Закон.

Погляньте на це фото – на ньому учні Малої академії наук, які вчора здобули 5 медалей на Міжнародній конференції молодих вчених ICYS-2019. Їхня перемога – це заслуга копіткої роботи, допомоги батьків та неймовірних наставників.
Чи мають можливість діти, які не знають української, подібним чином розвивати свої таланти? Чи можуть вони шукати для прояву свого таланту вчителів по всій Україні? Чи можуть вони робити спільні проекти з однолітками з інших областей? Очевидно, що ні. Так само, як вони не можуть вільно звернутися до лікаря-спеціаліста з іншої області, нормально подорожувати та влаштуватись на роботу в майбутньому.

Я хочу, щоб діти з румунської та угорської громади мали не менші освітні шанси, що й діти з усієї України. Щоб вони теж могли зростати, отримувати медалі, почуватися вдома на кожному клаптику землі їхньої Батьківщини – України.

У нас є час зробити більше, якісніше, в радість і на допомогу нашим дітям.

Читайте також по темі