Педагог з Сумщини творив пісні, дивував істориків і… не давав спокою слідчим

Уродженець Шосткинщини і вчитель географії Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії Петро ЧУЙКЕВИЧ у 1846 р. записав в альбом Тараса ШЕВЧЕНКА три українські народні пісні. Але така тогочасна зірковість не завадила йому стати ще й прекрасним педагогом, знаним етнографом і шановною людиною на Глухівщині

Мазепинський слід
Петро Чуйкевич належав до старовинного старшинсько-дворянського роду, що походив від Никифора ЧУЙКЕВИЧА, який жив у XVII ст. Серед Чуйкевичів найвідомішим був син Никифора Василь, який досяг посади генерального судді в часи гетьманства Івана Мазепи. Петро Чуйкевич належав до тієї гілки роду, що тягнулася від Василевого брата – полтавського полкового писаря Олександра ЧУЙКЕВИЧА.

Петро Чуйкевич народився 15 грудня 1818 р. в містечку Вороніж Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині – смт Шостинського р-ну). Через рік, 7 серпня 1819 р., тут же народився майбутній український письменник Пантелеймон КУЛІШ, який ще в дитинстві став близьким приятелем Петра Чуйкевича.

У фонді Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії зберігається особиста справа вчителя Петра Чуйкевича

У 1843 р. Петро Чуйкевич закінчив перший відділ філософського факультету Київського університету. Тоді ж до Києва прибув 29-річний поет і художник Тарас Шевченко. Це була перша із трьох його подорожей в Україну. І саме тоді відбулася перша зустріч Тараса Шевченка та Петра Чуйкевича.

Петро Чуйкевич спочатку став працювати молодшим учителем латинської мови Рівненської чоловічої гімназії. На початку 1846 р. Петро увійшов у конфлікт із директором гімназії, що стало основною причиною переведення його в червні того ж року на посаду молодшого вчителя географії Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії.

Пісні і кримінал
У Кам’янці-Подільському Петро Чуйкевич пропрацював сім років. У перший рік роботи – в жовтні 1846 р. – він приймав Тараса Шевченка, якого за завданням Київської археографічної комісії відрядили на Київщину, Волинь і Поділля збирати народні перекази, оповідання, легенди, пісні, записувати історичні відомості про визначні могили й урочища. І саме в Кам’янці-Подільському Петро Чуйкевич записав в альбом Тараса Шевченка три народні пісні, який зберігається в Інституті літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України. В цьому альбомі під текстом пісні «Пливе щука з Кременчука…» чітко зазначено: «3 окт. 1846 г. Каменец – Подольский. П. Чуйкевич», а під текстом пісні «Ой, Кармелюче, по світу ходиш…» – «Кам’янець. 1846 літа, 3 октября. Од Петра Чуйкевича». За висновком учених, записи обох пісень зроблено рукою Петра Чуйкевича. Правда, зазначають дослідники, в пісні про Устима Кармелюка правки в тексті, приписка та проставлена дата належать Шевченку.

Між цими двома піснями в альбомі вклинився текст пісні «Зійшла зоря ізвечора…» без дати та місця записання. На підставі попереднього та наступного записів учені зробили однозначний висновок: цю пісню в альбом поета теж записав Петро Чуйкевич. І теж 3 жовтня 1846 р. в Кам’янці-Подільському.

Не обійшли Петра Чуйкевича і кримінальні переслідування, зокрема, він був під слідством у справі Кирило-Мефодіївського товариства. Через брак доказів нашого земляка тоді відпустили. За інформацією краєзнавця Олега БУДЗЕЯ, під час допитів Пантелеймона Куліша в цій же справі слідчих жандармів зацікавив, зокрема, його лист Чуйкевичу від 31 березня 1847 р. В ньому Пантелеймон Куліш, який незадовго до того одружився, закликав свого приятеля: «Но тебя умоляю не жениться… Тебе прежде всего нужно побывать за границей и пройти сквозь полный курс гидропатии». На допиті Куліш так прокоментував це місце з листа Чуйкевичу: «Он погубил бы себя женитьбою потому, что он болен болезнью, требующей совершенного излечения до вступления в брак». Недугою Чуйкевича, про яку вів мову Куліш, був сифіліс.

У 1870 р. Чуйкевич очолив щойно засновану в Глухові чотирикласну прогімназію. Діячі Глухівського земства високо оцінили внесок першого директора прогімназії: «Учена діяльність Чуйкевича добре відома земству. Перше триріччя він був гласним і брав дієву участь у заснуванні прогімназії». 1874 р. діяльність Петра Чуйкевича на посту директора обірвала його смерть.

Досьє
Петро Омелянович Чуйкевич (1818 – 1874) – український педагог, фольклорист, етнограф. Учителював у Рівному, Луцьку, Кам’янці-Подільському. Збирав українські народні пісні. Два його зошити з піснями зберігаються в Інституті рукописів Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського. Друг Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Осипа Бодянського. Був засновником і очільником чотирикласної прогімназії в Глухові

Олександр Грінка
Панорама №6-2019