Єдина церква. Що дає українцям автокефалія православної церкви (Фото)

Минулого тижня відбулася без перебільшення історична подія – на Різдво 2019 року Православна церква України січня отримала від патріарха ВАРФОЛОМІЯ Томос – документ про автокефалію

До цього українська церква йшла майже 400 років. Але історичні події минають, хоч і залишаються у пам’яті, а запитань у зв’язку із створенням нової церкви виникає багато. Ми спробували на них відповісти.

Багато українців святкують Різдво і Великдень, але у церковних справах розбираються слабо. Нерідко можна почути: «Мені все одно, в яку церкву ходити». Однак питання віри і церкви часто нерозривно пов’язані. До 15 грудня 2018 р. в Україні існували три православні церкви: Українська православна церква (УПЦ) (до назви часто додавали «Московського патріархату»), Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). У грудні 2018 р. відбувся об’єднавчий собор, на якому були присутні представники УПЦ КП, УАПЦ та окремі священики і миряни від УПЦ (МП). Під час собору було створено нову церкву – Православну церкву України (ПЦУ) та обрано її митрополита, яким став ЕПІФАНІЙ.

Саме ця церква і отримала 6 січня Томос, тобто документ від Вселенського патріарха Варфоломія. Томос – документ про всесвітнє визнання. Для чого це? – може виникнути запитання у тих, хто вважає себе православним, але не належить до тієї чи іншої релігійної громади. Справа у тому, що у світі кожна незалежна держава, як правило, має свою незалежну церкву, яка засвідчує її духовну свободу. Державну незалежність Україна отримала ще у 1991 р., а ось духовну, визнану зі сторони світового православ’я, – тільки зараз.

Томос про автокефалію нарешті отримано. Цю подію можна вважати перемогою, але це ще й початок великої праці і неабияких випробувань

У Православну церкву України відразу об’єдналися УПЦ КП і УАПЦ, а от керівництво УПЦ (МП) виступило проти цього об’єднання. На жаль, ця позиція – не самостійне рішення ієрархів, а лише трансляція позиції Російської православної церкви, яка категорично проти автокефалії української церкви. Неприйняття української автокефалії в РПЦ наскільки велике, що вона навіть розірвала спілкування із Вселенським патріархатом і веде активну пропаганду у світі проти визнання української автокефалії. Ще один аргумент на користь української автокефалії – триваюча агресія Росії проти України. На жаль, РПЦ та її керівник патріарх КІРІЛ фактично підтримують концепцію «руського міру», яка стала підґрунтям для початку агресії проти України в 2014 р. Тож питання автокефалії української церкви важливе не тільки для православних, а і для всіх українців – як питання національної безпеки.

Участь нинішнього президента Петра ПОРОШЕНКА в процесі отримання українським православ’ям Томосу спонукає багатьох задавати питання «Чи не стане УПЦ «державною церквою», як нинішня РПЦ в Росії? Сам президент і митрополити Епіфаній неодноразово підкреслювали, що цього не станеться. Та й навряд чи подібне можливе в Україні. Але як скоро ПЦУ стане реальною домівкою всіх православних віруючих українців? Це у тому числі залежить і від процесу переходу нинішніх громад УПЦ МП
у лоно нової церкви. Зараз цей процес вже розпочався.

Слово єпископу
Відомі оновлення у церковному житті України, зміни, що відбулись, і ті, на які вірні чекають, насправді є процесом відродження того, що було за часів сивої старовини, — зв’язки з усім православним світом, автономія у прийнятті рішень щодо церковного життя, поєднання патріотизму з християнською любов’ю до всього людства — ось такі риси були притаманні Православній церкві, яка постала на території Київськлї Русі. Про все це виважено, без зайвих емоцій нам розповів архієпископ Сумський і Охтирський Мефодій.

R: Якщо свою приналежність до тієї чи іншої православної церкви визначає кожна церковна громада, цікаво знати, хто саме складає церковну громаду.
Владика Мефодій: Це складне питання. Справа в тім, що членство в громаді не фіксується. Aле є рішення Святійшого Синоду від 11 жовтня 2018 року, яке стверджене Вселенським патріархом, згідно якого всі православні церкви на території України належать до Вселенської патріархії. Рішення, яке призвело до незаконної узурпації Української Православної церкви Московським патріархатом, скасовано. В Україні відбувся об’єднавчий Собор за участю представників Української Православної церкви Київського патріархату, Автокефальної Православної церкви, а також представників церков, приналежних Московському патріархату. Прийнято рішення створити автономну, помісну Православну церкву України, яка існуватиме у духовному зв’язку із Вселенською патріархією. Хотів би підкреслити наступне. На установчому Соборі, де треба було обрати нового предстоятеля, було висунуто і кандидатуру митрополита Вінницького Симеона, який належав до Московського патріархату. Та ось обраний митрополит Єпіфаній отримав тільки на сім голосів більше. Та хто б не був обраний предстоятелем, його рішення повинні не протирічити рішенням Вселенської патріархії, зв’язок з якою у нас відроджено.

R: Йдеться саме про відновлення?
В.М.: Так. В 1668 році відбулася узурпація Української церкви Москвою, в цьому брав участь і тодішній Вселенський патріарх, нарешті незаконне рішення скасовано. Відтоді в Києві головою церкви лишався митрополит, якого висвячував патріарх, який перебував у Москві і співпрацював з Московською державою. На сьогодні Московський патріархат не може навіть показати томосу, який надає їм права, зокрема, в Україні.

Якщо пригадати історію, то можна говорити не про створення нової помісної церкви, а про її відновлення

R: Ще раніше ми чули від Вас, що багато парафій добровільно переходять з-під юрисдикції Московського патріархату до Київського патріархату. Як відбувається цей процес нині?
В.М.: На сьогоднішній службі, 30 грудня 2018 року, майже третина людей, що прийшла до нашого храму, раніш ходили до храмів Московського патріархату. Не готовий назвати точні цифри та не помилюсь, якщо скажу, що до того, як було прийнято рішення Синоду про надання нам томосу, цей процес розпочався. Вже приблизно 20 храмів перейшло до нас ще раніш. Багато парафій чекають, коли закінчиться перехідний період — держава дала нам 2 місяці на юридичне переоформлення. Ті, що чекають, просто хочуть відразу правильно все зробити з юридичної позиції. Тобто люди до нас йдуть і будуть йти далі.

R: Новообраний предстоятель Православної церкви України тепер зветься митрополитом, а не патріархом. Чому це так?
В.М.: Після отримання томосу, як я вже говорив, почнеться процес об’єднання, становлення автономної української церкви. Цей процес не одномоментний. Поки він триватиме, обраний владика Епіфаній буде мати титул митрополита. А коли відбудеться об’єднання всих наших православних церков, то в Україні він буде зватися патріархом, а зовні — митрополитом. Бо ми живемо за статутом Вселенської патріархії і Вселенську Православну церкву визнаємо за матір, самі є її частиною.

R: Владико, відомо, що церква повинна бути нейтральною, незалежною від держави, від політики. Але ж незалежна церква у незалежній державі підтримує патріотизм, а він, в свою чергу, декларується різними, якщо не всіма, політичними рухами. І як бути з військовим захистом українських кордонів без патріотизму?
В.М.: Церква не може бути нейтральною, бо ми всі живі люди і церква — живий організм. Інша річ, що ми зобов’язані діяти згідно церковного статуту, який ставить свої обмеження. Ми не можемо, наприклад, відмінити жодну з Божих заповідей, не можемо сказати людині: “Йди вбивай”. Ми вчимо, перш за все, любові, зокрема і любові до Батьківщини. Та перш за все, ми вчимо любити ближніх, любити людей всих національностей у всьому світі. Ось в такому дусі ми виховуємо людей.

Сергій Бондаренко,
Олексій Сікорський
Панорама №3-2019