Микола Кухтик: «Роботодавець шукає працівника, який менше створюватиме проблем»

Однією із гострих проблем міста є забезпечення безробітних мешканців роботою, яку насправді важкувато знайти, не маючи знайомих «босів» у тій чи іншій сфері діяльності, особливо це стосується випускників ВНЗ та осіб «за 45». Про стан ринку праці в місті та актуальні питання безробітних дізналися у Миколи Кухтика – директора Сумського міського центру зайнятості.
r: Яка наразі ситуація на ринку праці у місті?
Микола Кухтик: На даний час у Сумському міському центрі зайнятості на обліку перебуває 2095 зареєстрованих безробітних, із них: 1237 жінок, 770 осіб з числа молоді і близько 600 осіб передпенсійного віку. Зараз ситуація неоднозначна у тому плані, що база вакансій по місту налічує близько 1000 одиниць, і роботодавці потребують в основному робітничих професій , а на обліку переважно стоїть молодь із вищою освітою або особи передпенсійного віку, яких роботодавці не хочуть брати. Але, не зважаючи на існуючий дисбаланс між попитом та пропозиціями, за 9 місяців поточного року ми працевлаштували 4095 осіб, з яких 59 осіб з обмеженими можливостями.
r: Безробітні можуть приймати участь у громадських роботах, щоб хоч якось підвищити своє матеріальне становище?
М.К.: Так, у нас із міськвиконкомом заключений договір, за яким наші безробітні можуть приймати участь в оплачуваних громадських роботах на протязі не більш ніж півроку. У цьому році вони працювали у комунальних підприємствах, наприклад КП «Зеленбуд» – займалися благоустроєм території міста, Департаменті соціального захисту населення – допомагали із субсидіями та інших підприємствах.
r: Центр зайнятості може надати допомогу на розвиток бізнесу. Як саме?
М.К.: Коли вже не знаходиться робота для людини і вона сама бачить, що її не знайде, але при цьому має серйозний намір відкрити власну справу, тоді ми цю людину навчаємо протягом двох тижнів. На курсах майбутній підприємець створює бізнес-план, який спеціалісти допомагають обраховувати.
Але, на жаль, кошти обмежені, ми можемо дати тільки ту суму, яку безробітний міг би отримати за той час, скільки він би у нас «простояв». Сума одноразової виплати залежить від заробітної платні, яку людина отримувала, працюючи. Ось, наприклад, учасник АТО приходить, а в нього заробітна плата була 18-20 тисяч. Ми по законодавству повинні пропонувати йому вакансію із заробітною платою не нижче тієї, яку він отримував. Зрозуміло, що він у місті роботу не знайде, а на нижчу іти не хоче, адже може стояти рік на обліку, отримуючи 6700,а потім вже щось думати. Так от ми йому пропонуємо «не думати і не чекати», відкрити власну справу, а ці кошти, які він отримуватиме протягом року, видати одноразово.
У цьому році такою програмою скористалися 16 осіб, із них 9 учасників АТО.
r: Які категорії осіб можуть стати на облік до Центру зайнятості?
М.К.: Стати на облік можуть усі безробітні, у тому числі працюючі інваліди, які звільнилися, вони отримуватимуть допомогу по безробіттю, і паралельно виплату по хворобі. У нас не можуть перебувати на обліку пенсіонери (за вислугою років також) та офіційно працюючі.
Інколи буває так, що нас обманюють, працюючи неофіційно, отримують виплати і субсидію, їм так дуже вигідно, адже у людини, яка має статус безробітної, субсидія більша, ніж у працюючої. Такі особи намагаються триматися на обліку, «як воша за кожух», але якщо їм десь офіційно заплатили, то ідентифікаційний код у нас зразу висвічується. У такому разі порушник повертає усі виплати, які йому надала держава.
r: Як ви вважаєте, чому претендентам «за 40» важче знайти роботу?
М.К.: Розумієте, сьогодні роботодавець хоче отримати такого робітника, який в одній посаді буде виконувати декілька функцій, як то кажуть, «і швець, і жнець, і на дуді грець». Ще власнику підприємства не потрібна людина, яка буде хворіти, він хоче, щоб ви робили і тільки, навіть відпустку не хоче давати – тобто відбувається звуження соціального пакету. І роботодавець сьогодні каже: «Навіщо мені бабусю після 45 років», а вона «Яка я бабуся, я ще молода і готова працювати», на що їй говорять: «Що я з тебе вже візьму, ти вже «вижатий лимон», не перенавчишся, комп’ютером не оволодієш, не пристосуєшся до нашого темпу, захворієш ще. Я візьму молоду людину, яка менше створюватиме проблем».
Тому проблема така є, але і в цьому напрямку ми працюємо: пропонуємо безкоштовні курси з підвищення кваліфікації або перенавчаємо на іншу спеціальність.
Марина Пільтяй, “Панорама” №44