Стрес – це виклик не лише працівнику

У своєму житті практично кожна людина відчуває стрес. У сучасному світі стрес є одним з найпоширеніших недуг. Стрес – автоматична реакція організму на небезпеку, і у кожної людини вона різна. Ступінь такої реакції, тобто здатність переносити стресові ситуації без неприємних наслідків для своєї діяльності та оточуючих, – називається стресостійкістю. За оптимальних умов працівник має володіти здатністю справлятися із стресорами – факторами, що призводить до стану стресу, та правильно організовувати свою поведінку, тобто проявляти стресостійкість.

Наукові дослідження називають фізіологічні та психологічні стресори. До фізіологічних відносяться больові дії, надмірне фізичне навантаження, екстремальні температури (жару, холод) і т.д. До психологічних – необхідність прийняття рішення, відповідальність за що-небудь, образа, переживання, конфлікт, сигнали небезпеки та інше.

Спеціалісти з менеджменту виділяють організаційні чинники, здатні викликати стрес:

1) перевантаження чи занадто мале робоче навантаження;

2) конфлікт ролей (виникає, якщо працівнику пред’являють суперечливі вимоги);

3) невизначеність ролей (працівник невпевнений в тому, що від нього очікують);

4) нецікава робота (обстеження 2000 робітників – чоловіків 23-х професій показало, що ті, хто має більш цікаву роботу, проявляють менше неспокою і менш схильні фізичним нездужанням, ніж займаються нецікавою для них роботою);

5) погані фізичні умови (шум, холод тощо);

6) неправильне співвідношення між повноваженнями і відповідальністю;

7) погані канали обміну інформацією в організації.

Причинами стрессогенності також є несприятливий морально-психологічний клімат у колективі, невирішені конфлікти, відсутність соціальної підтримки і т.д.

Проблема стресів на роботі є досить значною, вимагає до себе підвищеної уваги фахівців з різних областей і ефективних методів рішення.

Встановлено, що професійний стрес представляє загрозу не тільки для однієї людини, але й впливає на здоров’я всього колективу.

Короткочасний стрес з невисоким рівнем тиску може дати імпульс до мобілізації всіх сил і стимулювати трудову діяльність. Але тривалий вплив стресу може привести до реального ускладнення здоров’я, що надовго виведе робітника з працездатного стану.

Спроба людського організму самостійно подолати стрес, призводить до порушення фізичного здоров’я (захворювання кровоносних судин серця, нирок та інших органів і систем). У тривалій перспективі стрес на робочому місці може призвести до виникнення безсоння, емоційного занепокоєння, мігрені, хронічної втоми, депресії, алергії, захворювань опорно-рухового апарату, гіпертонії, виразкової хвороби шлунку, захворювань серцево-судинної системи, серцевого нападу, нещасного випадку та навіть самогубства.

До крайніх форм реакції на стрес відносяться виснаження сил і моральна травма (моральна травма на робочому місці, хвороба співробітників, які пережили хвилю скорочень, насильство на робочому місці). Будь які з крайніх проявів стресу мають дуже серйозні наслідки, аж до смертельного результату.

Тільки при розумінні проблеми стресу на робочому місці, постійному контролі ситуації, і об’єднання зусиль керівників і співробітників можна створити оптимальні умови для збереження фізичного та психічного здоров’я та досягнення найкращих результатів трудової діяльності.

Для скорочення негативних наслідків необхідний цілий комплекс профілактичних заходів, зокрема.

Атестація робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вжиття заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів. Забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов, надання комфортного робочого місця – підвищує задоволеність від трудової діяльності в цілому.

Психофізіологічна експертиза (ПФЕ) працівників. Така експертиза обов’язкова для працівників, діяльність яких пов’язана з виконанням робіт підвищеної небезпеки. Однак на сьогодні наявні нормативно–правові акти, які регулюють питання проведення ПФЕ, лише констатують необхідність врахування результатів ПФЕ, а не визначають організаційну систему, порядок та процедуру її проведення. Прогалина у законодавстві відносно регулювання питання проведення ПФЕ сприяє відмові окремих роботодавців від психофізіологічного обстеження працівників.

Створення позитивного соціально-психологічного клімату в колективі:

– організація на підприємстві статусно-рольової структури, забезпечення відсутності функціонально-рольових суперечностей, участь співробітників у плануванні та розподілі ресурсів;

– надання гідної матеріальної винагороди, творчої та цікавої роботи, можливості професійного і особистого розвитку, реалізації свого потенціалу;

– забезпечення чіткого розподілу функціональних обов’язків, відповідності працівників їх професійній ролі, а також психологічної сумісності співробітників для уникнення конфліктів в колективі;

– надання задовільного інформаційного забезпечення діяльності організації для уникнення розповсюдження чуток і пліток;

– урахування керівництвом інтересів працівників при прийнятті рішень та приділення уваги встановленню міцного та тісного зв’язку з підлеглими.

Важливе значення має забезпечення державою стабільності в економічному та політичному житті суспільства, що впливає на соціальне і психологічне благополуччя його членів і, відповідно, на соціально-психологічний клімат робочих груп.

Керівництво підприємства безпосередньо повинно бути зацікавленим у створенні сприятливої робочої атмосфери, так як в деяких випадках підприємство може нести юридичну відповідальність за фізичний і емоційний вплив робочого стресу на співробітників.

Стрес – це виклик не лише працівнику, але й усім, хто причетний до колективної праці. Управління стресом має стати основним пріоритетом як для роботодавців, так і для самих працівників.

Відділ профілактики виробничого травматизму управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сумській області.