Як школи Сум готуються до 1 вересня

Коронавірус: як школи готуються до 1 вересня, хто має носити маски у приміщенні школи та хто обирає для дітей дистанційну освіту

Новий навчальний рік в Україні почнеться менш ніж за тиждень, але в уряді досі точно не знають, хто піде до школи, а хто – ні, бо ситуація у регіонах змінюється щодня. Хоча прем’єр-міністр України Денис ШМИГАЛЬ запевняє, що з 1 вересня школярі вчитимуться як зазвичай, але батьки щоранку переглядають статистику захворювань на COVID-19 і сподіваються, що їхній регіон не потрапить у «червону» зону поширення епідемії і діти таки підуть до школи.
Ще на початку минулого тижня Сумщина була у зеленій карантинній зоні, а у п’ятницю 21 серпня на позачерговому засіданні Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ і НС) ухвалила рішення про нове епідемічне зонування в Україні з 24 серпня. У результаті область «пожовтіла» – до жовтої зони віднесені шість адмінодиниць (Сумський район, Недригайлівський, Охтирський, Тростянецький і Кролевецький.), а також
м.Суми.
Нагадаємо, за умовами адаптивного карантину всі області України за кількістю хворих на коронавірус діляться на чотири зони: зелену, жовту, оранжеву і червону. Якщо регіон знаходиться у червоній зоні, то освітні заклади там не відкриватимуться для навчання. У всіх інших зонах навчальні заклади працюватимуть, але з певними обмеженнями і за встановленими правилами, відповідно до порад МОЗ.
Міносвіти та МОЗ надають рекомендації по організації освітнього процесу, втім є сумніви, що їх можна виконати. «На перервах діти мають бути у масках. А вчителі у масці повинні бути й на уроці», – сказав головний санітарний лікар України Віктор ЛЯШКО, виступаючи під час серпневої онлайн-конференції для медпрацівників. При цьому він зауважив, що, можливо, МОЗ перегляне цю рекомендацію, оскільки для педагога важливо, аби діти бачили його емоції та міміку. Тож, можливо, вчителям маски на уроках замінять прозорими захисними щитками. Всюди у школах мають стояти санітайзери чи рідке мило та паперові рушники.
Вчителі, втомившись від вимушеного сидіння вдома від березня, хочуть якнайшвидше вийти на роботу, але все ж таки проходять на всяк випадок онлайн-курси з організації дистанційної освіти, а директори шкіл активно запасаються безконтактними термометрами, медичними масками, санітайзерами та ламають голову, як розвести учнів, аби на перервах вони не перетинались між собою.

Місцева влада подбала, але…

Усі турботи про забезпечення шкіл засобами індивідуального захисту, дезінфекторами, термометрами та інформаційною літературою Міністерство освіти і науки України переклало на органи місцевого самоврядування.
У середу 19 серпня на позачерговому засіданні сесії Сумської міської ради було прийнято рішення про внесення змін до бюджету на поточний рік і виділено 3 млн грн. для організації навчального процесу в умовах, що диктує коронавірусна загроза. Гроші мають бути спрямовані на придбання антисептиків, безконтактних термометрів та масок для співробітників. За словами очільниці міського управління освіти і науки Антоніни ДАНИЛЬЧЕНКО, сума коштів, про яку йшлося на сесії, становить лише четверту частину від потреби шкіл до кінця 2020 року. До речі, з першого разу проголосувати за дане питання не вийшло – не знайшлося достатньої кількості голосів. Після цього голови фракцій деякий час дискутували з міським головою, в результаті чого він підтримав пропозицію депутатів зняти 1,5 млн грн. з ремонту підземного переходу по вул. Героїв Сумщини замість грошей, зекономлених на тарифах. «За» проголосували 29 депутатів з 34.

Ходимо попід стіночкою

За словами очільниці управління освіти і науки Антоніни Данильченко, освітяни готуються до нового навчального року, згідно нових вимог МОЗ, Кабміну та Міносвіти. Те, що Сумщина із зеленої карантинної зони перемістилася до жовтої, суттєво не вплине на освітній процес. «Буде запроваджуватися розведення класів і навчання у різні зміни. Діти мають навчатися в одному кабінеті, щоб менше пересуватися приміщеннями школи. Плануємо також «зелений клас», тобто організацію освітнього процесу на свіжому повітрі у дні, коли дозволяють погодні умови. Я особисто наполягаю, щоб це було запроваджено у кожній школі. У шкільних дворах будуть встановлені парти та дошки. Навіть не треба буде забирати брати їх з кабінетів, бо у школах є запас», – розповідає Антоніна Данильченко.
Також адміністрації закладів повинні розробити маршрути руху дітей у приміщенні школи, забезпечити використання запасних виходів та визначити різний час початку та закінчення занять (перерв) для різних класів та груп.
Є загальні рекомендації МОЗ, КМУ та головного санітарного лікаря, а кожна школа має адаптувати їх під свої умови в залежності від кількості учнів та території. «В кабінетах діти будуть навчатися без масок. А у коридорах – перебувати у масках. Розглядаємо сценарій погіршення ситуації, і у такому разі діти будуть навчатися один день у школі, один день вдома, а потім мінятися», – попереджає посадовиця. У школах також має бути забезпечено проведення очищення і дезінфекції поверхонь у кінці робочого дня.
Що стосується шкільного харчування, то у їдальнях треба дотримуватися відстані між столами не менше 1,5 м та розміщення за столом не більше 4 осіб. Заборонена організація мультипрофільного харчування за типом «шведського столу» та шляхом самообслуговування на період карантину.

Зараз кожна школа має налагодити співпрацю з батьками, аби вони були відповідальними і не приводили в навчальний заклад дітей з ознаками хвороби, самостійно розповіли дітям про культуру поведінки та особливості гігієни в умовах адаптивного карантину.

Школа у смартфоні

Близько половини українців негативно ставляться до запровадження дистанційної освіти у зв’язку з пандемією, а підтримали цей крок лише 32% громадян. Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром Разумкова і фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Категорично негативних оцінок найбільше у Південному (29%) та Східному (28%) регіонах. Наше власне опитування у двох популярних групах у мережі Facebook підтвердило, що батьки сумських школярів гаряче виступають за те, що освітній процес має відбуватися у стінах школи, де діти соціалізуються, спілкуються, а навчає їх професійний педагог. Також сумчани у більшості проти використання школярами масок навіть на перервах.
Щодо дистанційної освіти, то загальну думку можна висловити цитатою сумчанки Тетяни ТИХОЇ: «Щастя тим дітям, чиї батьки зможуть оплатити послуги репетиторів і хоч чомусь навчитись».
Втім є й ті, хто підтримує онлайн-освіту. Сумчанин Ростислав МАЛИМОНЕНКО зазначає, що кількість захворівших та померлих зростає, тому будь-яка розумна людина скаже про те, що потрібно продовжити дистанційне навчання в усіх закладах освіти. Більшість з тих, хто розділяє цю думку, наголошують, що для цього необхідно вчитися самим викладачам. «При правильній роботі педагогів нічого не маю проти дистанційної освіти. У нас двоє підлітків. Їм обом було легше вчитися вдома, за винятком випадків, коли потрібно було опанувати нову тему, наприклад, з фізики. Батьки рідко можуть допомогти з цим предметом. Фізик у нас, як кажуть, «від Бога», але в онлайн не виходить, тому що нервує. Як наслідок, річна з фізики – на бал нижче, інші предмети-на один-два бали вище», – підсумовує сумчанка Марина ПТАШНИК.
Дехто не чекає рішень влади, а сам обирає зручну форму навчання. Сумчанка Ельвіра МАМОНТОВА переводить старшого сина в дистанційну школу, де навчальна програма підлаштована саме під такий формат викладання. «Те, що було наприкінці минулого навчального року, назвати дистанційним навчанням неможливо. Думаю, за три місяці геть нічого не змінилося. Не хочу більше брати участь в цирку, який влаштовує держава, свій вибір зробили на користь якісного навчання», – наголошує пані Ельвіра.
Є альтернатива – сімейна освіта. Втім, ця новація пов’язана не з коронавірусною загрозою, вона з’явилася згідно вимог нового законодавства. Батьки пишуть заяву до адміністрації школи і організовують освітній процес самотужки. Або особисто, якщо не працюють і мають таку можливість, або винаймають репетитора.
«У нашій школі запропонували вибрати по бажанню сімейний тип навчання. На мою думку, він підходить для самоорганізованих дітей, які вже закінчили хоча б молодшу школу чи один з батьків повністю зайнятий домашнім господарством. На жаль, сумчани не можуть похвалитися тим, що соціально-економічне положення батьків дозволяє без втрат сімейного бюджету займатися виключно навчанням дитини. Тож вибирають пріорітети, і найчастіше це фінанси сім‘ї», – каже громадська активістка Людмила БУНААС.
Як можуть ,готуються до навчального року і викладачі. «Я пройшла веб-навчання з питань органiзацiї безпечного простору, iнiцiйоване мiжнародними благодiйними фондами. Тому деякi рекомендацiї лiкарiв з Китаю, Нiмеччини, Бельгiї, Швецiї застосую на практицi. Хоча, якщо чесно, менi складно привчати себе до дистанцiї з дiтворою. Завжди перед уроком i пiсля обіймала учнів, завжди, пояснюючи тему, ходила класом. Тепер слiд контролювати себе», – розмірковує педагог школи № 12 Ольга БЕЗКОРСА.

«Ковідні» новації

Коронавірус змушує освітян шукати альтернативні способи організації освітнього процесу, тож у Сумах започаткували інноваційний проект для першокласників. З 17 серпня у школі № 12 стартувало адаптивне навчання для майбутніх школярів. Директорка школи Ірина ГУБСЬКА пояснила, що подібний проект вирішили реалізувати, зважаючи на складну епідеміологічну ситуацію в країні. Вона зазначила, що для наймолодших учнів надзвичайно важливо звикнути до нових вимог шкільного життя. Тож школа узгодила з управлінням освіти і науки Сумської міської ради проведення двотижневого адаптивного навчання.
Майбутніх першачків на порозі школи зустріла медична сестра закладу, провівши обов’язкову термометрію. Учні прибули у чітко визначений час, розмістившись на стадіоні школи. Після проведення інтерактивного знайомства кожен клас поділили на групи, щоб забезпечити дистанціювання учнів у приміщеннях навчального закладу. За словами мами однієї з першокласниць, подібні заняття допоможуть дітям м’яко увійти в навчальний процес. На школярів чекає двотижневе навчання, під час якого педагоги закладу проведуть для них заняття з базових предметів, а також театральної майстерності, хореографії.

Альтернатива – безпечна школа

Також цікаво, як із коронавірусними викликами намагаються впоратися в інших містах України. Засновниця громадської організації «Житомир, зроби голосніше!» Людмила ЗУБКО разом з командою фахівців – Національною експертною групою з інфекційного контролю (NEGIC) на чолі з лікарем-епідеміологом Андрієм АЛЕКСАНДРІНИМ – підготували Протоколи безпечної організації навчального процесу. Базовою стала Житомирська загальноосвітня школа I-III ступеня «Сяйво». Ініціатори планують долучити до проекту інші школи міста, а також передати свої напрацювання міській владі та уряду. «Результатом нашого проекту стало не тільки переобладнання базової школи. Ми розробили «Протоколи роботи загальноосвітніх навчальних закладів на період обмежувальних заходів у зв’язку з пандемією Covid-19». Як і у випадку з кафе та ресторанами, наші напрацювання уже передали до Міністерства охорони здоров’я. Наш документ відпрацьований «у полях» і є дуже практичною інструкцією про те, як захистити учнів та персонал шкіл від інфекцій (до слова, не тільки від коронавірусу)», – написано на сайті громадської діячки.
Осьсь кілька лайфхаків із Протоколів. Особливу увагу у школах слід приділяти обробці висококонтактних поверхонь. Треба скласти і затвердити перелік таких поверхонь у кожному приміщенні (робочі столи, поручні, пульти, крани, ручки дверей, клавіатура комп’ютерів). Обробляти їх 2-3 рази на день, використовуючи спиртовмісні засоби. Весь прибиральний інвентар повинен мати чітке маркування відповідно до зони, яку ним прибирають. Також цей інвентар має бути виготовлений з матеріалу, що підлягає дезінфекції. Іграшки у навчальному закладі слід мити щоденно у мильному розчині. Вхідний скринінг учнів та персоналу є обов’язковим. Кожен рукомийник має бути обладнаний рідким милом у дозаторі та одноразовими рушниками. Тверде мило у школах краще не використовувати. Антисептики доцільні тільки тоді, коли немає доступу до води з милом.
Тож Суми можуть скористатися досвідом Житомира, який став одним з міст України, де на практиці показують, як організувати безпечне навчання у школах в умовах пандемії. Звичайно, фахівці NEGIC не зможуть приїхати з аудитом до кожної школи. А часу до 1 вересня залишилося обмаль. Але можна скористатися універсальним чек-листом для перевірки шкіл. Завантажити його можна із сайту https://zubko.com.ua/. Роздруковуйте чек-лист, збирайте батьківські комітети, говоріть з адміністрацією шкіл, робіть аудит своїх навчальних закладів та вимагайте у місцевої влади облаштування «безпечних шкіл».

Перспективи…

Якщо Сумщина стане помаранчевою, тобто знову змінить карантинну зону, то викладачі точно змушені будуть носити не маски, а прозорі захисні щитки. А на це буде потрібно виділити додаткові кошти. До речі, у «помаранчевій» зоні заклади освіти заборонятимуть відвідувати групами кількістю більше 20 людей — втім це рішення не стосується дитсадків, шкіл, а також закладів позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти. Іншими словами, школи й дитсадки відвідуватимуть як і у звичайних умовах, а от у закладах вищої освіти (університети, інститути) мають встановити певні обмеження.

Ксенія Соболєва, “Панорама”, №35