Війна та фінанси

Парадоксальна ситуація.

Уряд нас заспокоює, що українська економіка поступово адаптується до війни.
Що і з фінансами все ОК.
Насправді це не так. Або не зовсім так.

З місцевими бюджетами погано не скрізь. Впали буквально лише бюджети прифронтових громад.
Там майже не надходить основний вид надходжень – Податок на доходи фізичних осіб, або ПДФО. Люди поїхали, бізнеси закрилися.

Проте у деяких громадах все добре
Передусім у тих, що мають рентні надходження від видобутку нафти та газу.
А особливо у тих, де «прописані» військові частини. Військові заробляють свої «фронтові» – надходження йдуть у місцеві бюджети.
Так-що погано лише з частиною місцевих бюджетів. Але це ж війна.

А ось із державним бюджетом усе погано.
Все елементарно. В державному бюджеті основний вид надходжень – це податок на додану вартість, або ПДВ.
Ви йдете в магазин, скуповуєтеся на тисячу гривень і фактично віддаєте уряду двісті.
Плюс, якщо ви купуєте алкоголь, цигарки і заправляєте автомобіль – ви платите акциз.
А у нас кілька мільйонів людей виїхали за кордон. І купують щось у Європі, розганяючи їх економіку, а не свою.
До вчорашнього дня дефіцит державного бюджету був майже 700 мільярдів гривень.
У головному річному фінансовому документі країни написано 2 трильйони 50 мільярдів видатків. А заплановано надходжень – 1 трильйон 350 мільярдів.
Такого дефіциту я не пам’ятаю.

І у кремлі це знають. Тому і втягують нас у довгу війну. Яку ми, на їх думку, не витримаємо.
Це у довгостроковій перспективі у нас усе гарно. Але поки-що – усе йой.
А вчора уряд іще підлив популістичного масла у вогонь.
Вони заморозили зростання тарифів.
А потім проголосували законопроєкт № 7429 (255 депутатів). Проєкт закону передбачено виділення Міністерству енергетики 201,1 млрд гривень бюджетних коштів.
З них 111,1 млрд гривень – на компенсацію витрат компанії “Нафтогаз України”, на яку покладено спеціальні обов’язки для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку газу.
Простими словами – на компенсацію різниці між реальним тарифами і тим, що будемо платити ми.
76 млрд. грн. підуть на програму з врегулювання заборгованості перед суб’єктами ринку природного газу, а саме – газопостачальними та газорозподільними компаніями відповідно до раніше прийнятого спеціального закону.
До цих підприємств також належать компанії групи “Нафтогаз”.
Тобто, щоб не постраждали наші олігархи і ті, хто заробляє на цьому ринку.

Ще 14 млрд грн Рада направила Міністерству розвитку громад та територій для субвенцій місцевим бюджетам на відшкодування різниці в тарифах на тепло та послуги із постачання теплової енергії та гарячої води.

Воно начеб то все ОК. І у військовий час влада подумала про людей.
Але зростання дефіциту бюджету до таких об’ємів – це і неминуче падіння гривні.
І повна залежність нас від Заходу.
Повна. Тепер якщо нам не даватимуть грошей на фактичне покриття витрат – нам фсьо.

Там в уряді мріють про нову програму МВФ, яка нам надасть нових 20 мільярдів баксів. Але нам цього не вистачить до кінця року точно.
І головне – ми тепер надзвичайно залежні від Офісу президента.
Якщо там щось іще вчудять з ігноруванням Конституції чи якимись вибриками ранимих в офісі і нам допомогу поставлять на паузу?

А агенти кремля в Україні (я просто впевнений) придумують зараз нові багатоходовочки, щоб ввести від своєї нахабності в ступор розумних і тут, і на просторах Цивілізації.