У Сумах презентували книгу про сучасну війну

Презентація книги “Після 24-го” сумського письменника Владислава Івченка відбулася у актовому залі Обласної універсальної наукової бібліотеки. Все відбувалося, як зазвичай: знайомство з автором, читання уривків з книги, питання-відповіді, автографи для читачів. Назву книжки пояснювати не треба, бо всі пам’ятають, який злам відбувся в житті 24 лютого, коли “повільноплинна” війна з московитами отримала новий поштовх і перейшла в активну фазу.

“Після 24-го” – збірка розповідей саме про цю, “поточну” війну. Сам Владислав Івченко розповідає, що для нього особисто війна з перших днів була не тільки лавиною незбагненних фактів, але й потужним потоком вражень.Довелось евакуювати сім’ю, потім повертатися у напівоточені Суми, бачити руйнування, сліди смерті. Багато спілкувався з людьми, які пережили жахливі пригоди, ловив новини і будь-яку інформацію в мережі. Бачив сірий від війни Недригайлів, понівечений Тростянець, дізнавався, як люди намагаються втекти від війни світ за очі і не всім у цьому щастить. Відчув, що все це треба якось зафіксувати, зберегти для пам’яті. Почав писати невеличкі оповідання, в яких дійсні факти трохи впорядковані, підредаговані автором, але, за великим рахунком, нічого вигаданого у книзі немає, кожне оповідання – щира правда.

Владислав зізнавався, що саме на цих оповіданнях зрозумів важливість писання “по гарячих слідах”.” Бо коли матеріалом зацікавилося видавництво “Віхола” – казав Владислав, – то, перечитуючи оповідання, я помітив, що багато чого вже забулось, потік інформації такий щільний, що нові враження витісняють попередні”. Окремо треба відзначити розділ книги, який зветься “Уламки”. Це невеличкі фрагменти ритмізованої прози, які насичені певним екзистенційним досвідом. Вони схожі на коротенькі пости в “Тік ток”, але, зрозуміло, без жартів і стьобу. Нам здається, що там не аналітичні думки, а просто окремі картинки, уламки дійсності, з яких кожному читачеві вільно складати власний пазл.

Наприкінці кілька думок про цю війну, які було висловлено на зустрічі автором. «Війна – це викривленаа дійсність, яку важко осмислити, а тим паче – пояснити. Дитині я казав, що російські танки треба заманювати цукеркою і здавати у в’язницю. А для дорослих сказав би, що це нечувана досі війна, де ми боремося не тільки за перемогу, а за власне виживання. Питання стоїть руба: або – або! Війна принесла горе не тільки нам, але й русні. Та у нас з ними є суттєва відмінність: вони втрачають на війні переважно сміття, покидьків, а ми – кращих людей, цвіт нації”.І ще Владислав Івченко сказав про “Після 24-го”: “Сенс книги – відчуття боротьби за саме життя”. Ми ж наважимось додати цитату дуже відомого псевдокласика, та ще й мовою ворога, хай це нікого не образить і не здивує:” Очччєнь своєврєменная кніга!”

Фото з архіву бібліотеки