У Сумах благодійний фонд започатковує акцію підтримки переселенців з прикордоння

На обліку у департаменті соціального захисту населення Сумської МТГ як внутрішньо переміщені особи станом на 23 серпня перебуває 29 153 людини. Лише протягом останнього тижня до Сум прибуло понад 1100 жителів із громад прикордоння.

Їхні історії зачіпають за живе, бо чимало людей переживають схоже, залишають своє, тікають у невідоме, втрачають…

Вимушені переселенці у Сумах опиняються у порожніх кімнатах гуртожитків, тимчасових прихистків, без засобів до існування, без речей і підтримки. Але цю підтримку вони можуть знайти!

За допомогою люди звертаються до різних фондів, організацій, одна з яких — БФ “Карітас Суми”. Кількість людей, що постраждали від війни зростає з кожним днем, а допомога ні. І сьогодні ми хочемо започаткувати благодійну ініціативу для людей “Допомогти може кожен”. В рамках якої хочемо познайомити з родиною пенсіонерів з Журавок, якій ви можете допомогти.

Наталія Вікторівна та Анатолій Дмитрович евакуювалися до Сум через посилення обстрілів прикордоння.
Їх тривожна подорож почалася ще у вересні минулого року, коли їм довелося залишити рідні Журавки. Село розташовується всього у 1 кілометрі від російського кордону. Постійні масовані обстріли з артилерії, авіаудари та прориви кордону диверсійними групами з боку ворога змусили родину залишити рідний дім. Все своє життя Наталія Вікторівна працювала на фермі дояркою, її чоловік — у колгоспі водієм. Родина мала свою хату, яка залишилася їм від батьків, розводили курей, гусей, утят та свиней, дбали про городину, вирощували садовину.

Чимало випробувань пережила родина ще до початку повномасштабного вторгнення. Трагічно загинули донька та син подружжя. Дівчинка ще маленькою, а сина вони втратили десять років тому. Але це не єдине горе, яке спіткало їх. Наталії Вікторівні поставили невтішний діагноз — рак. Через онкологічне захворювання жінка перенесла складну операцію, важкий та дороговартісний курс лікування, і продовжує приймати життєво необхідні ліки щодня.

Воєнні дії безпосередньо в Журавках змусили родину тікати на більш безпечну територію. Так вони потрапили до Біловодів. Тут їх прихистили небайдужі до чужого горя люди. І майже рік родина відновлювала все втрачене, облаштовувалася. Вони знову завели господарство, заново почали розводити домашню птицю, поратися на городі. Прихистили песика та завели кота. Здавалося, що життя налагоджується. Але події серпня змусили родину знову зриватися з місця і шукати новий дім. Оскільки територія обов’язкової евакуації розширилася до 20 км від кордону, то всіх мешканців з небезпечних територій вивозили спецтехнікою і часто під обстрілами. До переліку населених пунктів увійшли і с. Біловоди.

Тварин пенсіонерам довелося відпустити. До бронемашини, якою їх забирали, не дозволили взяти навіть кота. Наталія Вікторівна взяла лише документи та ліки. Всю живність вони просто випустили з сараїв, відкрили двері та лишили на порозі.

До останнього не вірили, що їх торкнеться війна. І попри те, що їм вже довелося пережити, лишаючи Журавки, вони мали сміливість почати будувати все заново у Біловодах. Тепер вони у Сумах. Місто зустріло їх тривалими тривогами, підвищеною небезпекою та звуками вибухів. Але це місто залишається рятівним колом для багатьох переселенців з прикордоння. Люди продовжують вірити, що повернуться у рідні домівки, тому далеко від дому їхати не хочуть.

А чи буде їм куди повертатися? Доля їх будинків їм вже не відома. Чи залишилася батьківська хата у Журавках? Новин з того краю вони не мають жодних. Будинок у Біловодах пошкоджений вибухами, шибки повилітали і жити в ньому без відновлення не можливо.

У Сумах родина поселилася до гуртожитку. Це тимчасовий дім, який надали їм на три місяці. Що робити далі, пенсіонери ще не знають. Все, що у них є зараз, це невеличка кімната і два ліжка. Вже за три місяці вони мають рушити далі, залишити тимчасовий прихисток та шукати новий дім.

Ми звертаємося до своїх читачів, всіх небайдужих, хто може допомогти цій родині в рамках благодійної ініціативи “Допомогти може кожен”. Найперше, що потрібно їм — це посуд, каструлі, засоби гігієни. Тому ми оголошуємо збір цих речей для пані Наталії та її чоловіка Анатолія.

Ви можете принести речі для них до Кризового центру БФ “Карітас Суми” за адресою: вул. Іллінська, 112. Графік роботи: з вівторка по суботу з 9:00 до 17:00.

Фото з сімейного архіву
ЛИШЕ ЗГАДКИ. На фото батьківський дім родини у рідних Журавках, в якому сім’я проживала до повномасштабного вторгнення