Таке рішення апеляційним судом прийнято в рамках провадження, відкритого за апеляційною скаргою прокурора. Оскаржуючи ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми, сторона обвинувачення обґрунтовувала свої вимоги тим, що вилучені під час обшуку речі та документи визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відкритому за ч. 3 ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), ч. 3 ст. 362 (Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї), ч. 2 ст. 364-1 (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), ч. 3 ст. 365-2 (Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги), ч. ч. 1, 2, 3 ст. 382 (Невиконання судового рішення), ч. 1 ст. 388 КК України (Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації). Натомість ухвала суду першої інстанції перешкоджає ефективному та всебічному його розслідуванню, а саме – обставин невиконання керівниками АТ «Сумське НВО» і ТОВ «СМНВО» судових рішень про стягнення з даних підприємств заборгованості із заробітної плати, а також протиправного виведення майна вказаних товариств з-під арешту та його подальшого відчуження. Крім того, в рамках кримінального провадження оголошено підозру ряду осіб, а саме: колишньому генеральному директору АТ «СМНВО», приватному виконавцю, колишньому директору готелю «Ювілейний» тощо.
Розглянувши апеляційну скаргу сторони обвинувачення, колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновками слідчого та прокурора про те, що на вилучене в ході обшуку майно слід накласти арешт, оскільки воно відповідає критеріям речових доказів, а матеріали справи свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження речових доказів, що може перешкодити кримінальному провадженню. Тож Сумський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та постановив нову ухвалу про часткове задоволення клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на вилучені речі та майно.
Зокрема, судом апеляційної інстанції були арештовані документи підприємства та їхні копії, що безпосередньо датовані в проміжку часу вчинення злочинів, існування яких встановлює орган досудового розслідування, а саме документів і їхніх копії, що створювалися у 2019 та 2020 роках. Разом з тим, з огляду на необґрунтованість колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на документи та копії документів, що стосуються 2021 року, оскільки, як слідує зі змісту пред’явленої фігурантам даного кримінального провадження підозри, події, які інкримінують підозрюваним стосуються 2019-2020 років.