Сергій Сюткін: «Найбільше багатство Сумщини – це земля та люди, що на ній працюють»

Сумщина – рідний дім для кожного, хто тут народився і мешкає. Разом з тим вона є доволі інвестиційно привабливим регіоном, а також місцем, де за умов розумного господарювання можна досягти високих економічних показників. Про економічний потенціал Сумської області, проблеми та перспективи розповідає кандидат географічних наук, доцент кафедри загальної та регіональної географії СумДПУ імені А.С. Макаренка Сергій Іванович Сюткін. До кола наукових інтересів вченого входить суспільна (зокрема соціально-економічна та політична) географія.

r: Чи можна стверджувати, що Сумщина є однією з найбільш економічно розвиненених областей?
Сергій Сюткін: Певно, що ні. Структура виробничого комплексу Сумщини застаріла, недостатньо розгалужена і вимагає перебудови. Але й задніх наша область не пасе. Зокрема, вона не є дотаційною, а сама виступає донором. Наприклад, НГДУ «Охтирканафтогаз» є одним з найбільших в Україні платників по-датків, однак, на жаль, кошти потрапляють не в місцевий, а в державний бюджет.

r: Які «золоті» місця є в нашому регіоні?
C.C.: Серед дарів природи варто відзначити унікальне Баницьке родовище кварцитів, заповідник «Михайлівська цілина» і Гетьманський НПП, архітектурною унікальністю вирізняється Круглий двір у Тростянці; про славетні подвиги можуть повідати міста Ромни, Путивль і Глухів з їх тисячолітньою історією. Але найбільшою цінністю є люди та їх трудові навички, без яких не було б кролевецьких рушників, смілянських кожухів, боромлянських плетених меблів, шосткинського пороху і палива для ракет, сумського обладнання для видобутку і транспортування нафти і газу тощо.

r: В чому ми відстаємо?
C.C.: Передусім ми відстаємо у високотехнологічних галузях з високою доданою вартістю, у будівництві інфраструктурних об’єктів як виробничого, так і соціального призначення, у розвитку рекреаційного комплексу, зокрема й «зеленого» туризму. Рекреаційна галузь Сумщини, на жаль, працює виключно на відправлення наших мешканців кудись, однак пора вже заробляти гроші на прийомі туристів у нас, тим більше нам є чим пишатись.

r: Які пріоритетні галузі промисловості в Сумській області?
С.С.: Трійку лідерів очолює енергетика, машинобудування і хімічна промисловість. Крім того, важливі допоміжні, а також соціальні функції виконують галузі на зразок легкої і харчової промисловості. Для останніх принципово важливою є опора на значний потенціал власного сільського господарства.

r: Які перспективи має аграрний сектор?
С.С.: Геніальний Марк Твен колись сказав: «Купуйте землю, цей товар більше не виробляється». Земельний фонд сучасного світу обмежений через величезні масштаби промислового, транспортного і житлового будівництва; постійне зростання чисельності населення; втрати родючих земель внаслідок руйнуванн водою чи вітром. Врешті-решт навіть сам рельєф місцевості не завжди дозволяє займатися сільським господарством. Японія та Нідерланди відвойовують у Світового океану ділянки акваторії, щоби перетворити їх на суходіл, але все рівно на 1 мешканця мають лише по 3 сотки ріллі (!). В Україні ситуація поки що не така драматична (0,8 га на особу), а Сумська область внаслідок втрат населення має ще краще забезпечення всіма категоріями земельних ресурсів. Тому можна стверджувати, що сільське господарство і харчова промисловість для нас є перспективними галузями в умовах стабільного зростання світового попиту на продовольство та іншу сільськогосподарську продукцію (натуральні волокна, шкіри, лікарську сировину, біопаливо).

r: Чи можна говорити, що певні райони «годують» область?
С.С.: Певні райони мають свою спеціалізацію. Одні – добувають нафту, інші ж відомі продуктами легкої промисловості, тощо. Дійсно, місто Суми, можливо, робить більш значний внесок у формування валового внутрішнього продукту області, але ж виробничі об’єкти міста все одно використовують довізну сировину з інших районів. Суми навряд чи зараз здатні самостійно утилізувати свої побутові і виробничі відходи без допомоги прилеглої місцевості. Також наше місто поповнює свій трудовий потенціал за рахунок мігрантів з інших населених пунктів, інколи сприяючи таким чином формуванню депресивних сільських регіонів. Кожен робить свій внесок у спільну справу в межах географічного (територіального) поділу праці. В такому разі краще говорити про порівняння певних територій за вартістю вироблених товарів і послуг на душу населення, беручи до уваги при цьому, що продукція сільського і лісового господарства зазвичай дешевша за промислову.

r: Чим Сумщина може привабити іноземних інвесторів?
С.С.: Дешевими, але досить кваліфікованими трудовими ресурсами. Гарними агрокліматичними ресурсами, що більше стосується південної частини області. До названого можна ще додати значні природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси, але їх використання буде обмежуватися низькою якістю транспортної інфраструктури.

Олександр ПАНЧЕНКО, “Панорама” №51