Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Сегодня Сумам – 358 лет

767

26 июня 1655 г. переселенцы поселились на Берлитцком городище.

«Сьогодні Суми відзначили 358 років від свого народження. Заснування Сум було пов’язане з політичними подіями Хмельниччини, залюдненням українцями території Слобожанщини, яка тоді входила до складу Московського царства, господарським освоєнням краю.

Навесні 1655 р. вихідці з містечка Ставище, що знаходилося на території колишнього Київського воєводства, на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим отаборилися на високому місці над Пслом, де з часом заснували нову слободу, яка, вочевидь, отримала свою назву від гідронімів – річок Сума (нині – Сумка) і Сумка (нині – Стрілка). Для того щоб узаконити своє знаходження на території Московської держави, закріпити свій статус, підтвердити свої права і звичаї, мати можливість вільно займатися господарством слобожани звернулися до московського царя Олексія Михайловича з клопотанням про дозвіл поселитися на його землі (мовою оригіналу): «Бьют челом бедные и разоренные от Ляхов и Татар города Ставища черкасы атамана Герасимка Кандратьева и рядовые козаки, всех сто человек. В нынешнем, Государе, 163 году (мається на увазі 7163 рік від створення світу, 1655 рік від Різдва Христова – Д.К.) в великие говейны пришли мы… из-за Днепра… з женишками и детишками и пришед стали на Псле реки подле речки Сум на Берлицком городище». Московський уряд був зацікавлений в освоєнні краю мігрантами з Наддніпрянщини, які ставали військовими поселенцями і формували прикордонну службу на південному рубежі держави, що потріпала від постійних нападів татар. Крім того, Слобожанщина ставала форпостом політики розширення кордонів Московського царства на захід. Тому з відповіддю царський уряд не зволікав.

25 червня козаки отримали царський указ з дозволом поселитися на Суминому городищі за умов, що вони не стануть будувати доріг в заповідних лісах і не будуть псувати дерева в бортних угіддях. Отже датування цього документу і є днем заснування міста Суми.

Ця подія стала відомою завдяки науковій праці українського історика Віктора Дмитровича Юркевича (1898-1939) «Еміграція на Схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницького», що побачила світ у 1932 р. Власне він уточнив і рік заснування м. Суми. До цього часу будівництво Сум відносили на більш ранній термін – 1652 або 1653 рік. Крім того, В. Юркевич розшукав документ про призначення в липні 1656 р. сумським воєводою Кирила Юрійовича Арсеньєва, якому доручалося на «Сумине городище город внову строит». На звороті документу – відписки К. Ю. Арсеньєва про побудову Сумської фортеці – історик помітив дату 7 серпня 1657 р. Таким чином, була вибудувана наступна послідовність подій: 1655 р. – заснування міста, 1656 р. – призначення першим сумським воєводою К. Ю. Арсеньєва, 1657 р. – доповідь воєводи про будівництво фортеці (фортифікаційні роботи були завершені в цілому в 1658 р.). В останній вказувалося наступне: «И город, Государь, со всеми крепостями я, холоп твой, отделал весь в дубовом лесу, башни и тайник зделал и черкас дворами и гумнами и огородами устроил».

В. Д. Юркевич, учень і помічник М. С. Грушевського, у 1930-ті роки піддавався переслідуванням з боку радянської влади. Помер у таборі 1939 р. через два роки після арешту. Його наукова спадщина довгий час ретельно не досліджувалася. Мабуть, саме через це традиційно вживана дата заснування м. Суми – 1652 рік – продовжувала використовуватися як офіційна. Український історик А. Г. Слюсарський у книзі «Соціально-економічний розвиток Слобожанщини» (Х., 1964) в питанні про дату заснування м. Суми дипломатично уникнув власного бачення цього питання, нагадавши про три вірогідні версії: 1652 р. (датування Ф. Гумілевського, Я. Левитського), 1653 р. (Д. Багалій), 1655 р. (В. Юркевич).

Питання про правильність датування заснування Сум підняла сумський краєзнавець Лада Павлівна Сапухіна, яка на основі роботи В. Д. Юркевича, а також аналізу документів середини XVII ст., довела, що Суми засновані саме у 1655 році (Детальніше – Сапухіна Л. П. До питання про час заснування Сум і Сумського полку // Матеріали IV Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. – Ч. І. – Суми, 2001. – С. 103-107).

Отже, 25 червня 1655 року – дата народження міста Суми. Сподіваємося, що в майбутньому вона буде відзначатися на належному для нашого міста рівні, – написав Дмитро Кудінов.

И тут же Сумской краевед Олег Корниенко написал: «Nota bene! Чолобитну подано 24 червня, а схвальну відповідь отримано 26 червня 1655 року.

Чолобитна переселенців з містечка Ставища царю Олексію Михайловичу з проханням дозволити їм оселитися на Берлицькому городищі.

24 червня 1655 р.

Царю государю и великому князю Алексею Михайловичю всеа Великия и Малыя Росии самодержцу бьют челом халопи твои бедныя и розореныя от ляхов и от татар города Ставища черкасы атаман Герасимка Кондратев и редовне козаки всех сто человек в нинешнем государь во 163-м году в великие говейны пришли мы гонитвой из за Днепра на твою царскую неизреч[е]ную милость з жанишками и з детишками и приш[ед] стали на Псле реки подле речки Суми на Берлицкомь городищи и пришод мы халопи твои в Путивль били челом тебе государь а в сьезжей избе боярину и воеводе Никите Олексеевичю Зюзину подавали челобитную нам халопем твоим бедныи розореным на тех ме[стах] построитца вечно дворищками и пашенною землей и сенными покосы а та государь земля городищо Берлицкое промеж Путивльскоґо уезду и Каменск[им] верст, пошти десят и по петидесят лежит в [пус]те и твой государев боярин и воєвода Никита Алексеевич Зюзин скозал нам халопем твоим бейте д[е] челом праведному государю на те мести и мы х[оло]пи твои без твоего государева указу дворишками ст[роит]ца и пашни пахат не смеем милосердий государь и великий князь Алексей Михайловичь вусеа Велик[ия] и Малыя Росии самодержец пожалуй нас халоп[ов] свох бедных и розореных вели государь нам бедным на местех на реке на Псле подле Сум речки на Берлиц[ком] городищи вечными домишками построитца и па[шню] распахиват чтоб нам халопем твоим стоюч[им] в том месте на поле з жанишками и з детишками им де не погинут голодною смертью не померети бы твоей государевой службы не отбыт царь государь смил[уйся].

163-го году июня в 24 день

163-го июня в 26 день по приказу околничего Ивана Офонасевича Гавренева велено тем черкасом селитца на Берлитцком городище

Джерело: РГАДА, ф. 210, Разряд, Белгородский стол, оп. 12, стлб. 405, лл. 735, 735 об.