Оперний вундеркінд родом з Сумщини. Архів (Фото)

Своїм співом він завойовував серця тисячі слухачів Європи і Америки

Івана СТЕШЕНКА часто називали українським Шаляпіним. І цілком виправдано, бо там, де він виступав, концертні зали були переповнені, а виконання головної партії в опері «Борис Годунов» нічим не поступалося Шаляпіну. Сучасникам ім’я нашого земляка мало відоме, але в ХХ ст. він своїм голосом дивував весь світ

Лебединські шляхи
У січні відзначається 125-та річниця від дня народження Івана Стешенка. З’явився на світ він в Лебедині. Про це свідчить запис у метричній книжці Троїцького храму, актовий запис №3 з датою народження, хрещення та прізвищами хрещених батьків. Його батько – Никифор Андрійович – був в Лебедині заможним купцем, мав 2 крамниці, співав у церковному хорі, мав чудовий бас-профундо. Мати – Ганна Федорівна – також співала, але більше любила слухати українські народні пісні.

Будинок, у якому народився відомий на весь світ оперний співак, зберігся до цього часу й знаходиться на вулиці Петропавлівській, 24 (колишня Піонерська).

За матеріалами дослідника творчості співака Василя БРИЛЯ, шестирічним хлопчиком Іван почав співати в церковному хорі місцевого Успенського собору. Завдяки своїм вокальним даним він згодом став солістом церковного хору с. Михайлівка поблизу Лебедина (резиденція графа КАПНІСТА).

Іван Стешенко співав оперні партії на восьми мовах, а концертний репертуар – на одинадцяти мовах

Після вікової мутації голосового апарату у Івана сформувався баритональний бас. Графська родина Капністів допомогла талановитому юнакові вступити до Сумського реального училища, і згодом хлопець вже співав у хорі сумського цукрозаводчика й мецената Павла ХАРИТОНЕНКА. Завдяки своїм покровителям і меценатам, він продовжив навчання в Санкт-Петербурзі, а згодом – в Італії.

Міжнародні вершини
Перше міжнародне визнання Іван Стешенко здобув у 20-річому віці, коли виборов першу премію на міжнародному конкурсі молодих співаків у італійській Пармі. Це відкрило йому шлях на велику оперну сцену. Творчий дебют – партія Генріха (опера «Лоенгрін» Р.Вагнера). Згодом були міланський театр «Ла Скала», оперні театри Італії, к Київський оперний театр. Він активно пропагував твори М.Лисенка, В.Зарембу, Я.Степового, К.Стеценка.

Із 1921 по 1931 рік тривав вершинний період творчості Івана Стешенка. Він співав на сценах США, Канади, Великобританії, Франції, Німеччини, Польщі. Його партнерами були Галлі КУРЧІ, Мері ГАРДЕН, Тітта РУФФО, Федір ШАЛЯПІН, Соломія КРУШЕЛЬНИЦЬКА.

Найбільший успіх артиста випадає на оперу «Борис Годунов» Модеста МУСОРГСЬКОГО. Роль Бориса Годунова – вершина творчості Стешенка. Газета «Дейлі ньюс» тоді писала: «Легенда про те, що «Борис Годунов» без Ф.Шаляпіна – ніщо, була спростована басом Івана Стешенка. Стешенко – величина в ролі, яку Шаляпін досі тримав у своїх руках. Подібного Стешенкові в ролі Бориса немає».

В 1929 р. від американського народу в знак всенародного визнання і любові до його власника йому була видана так звана «картка довіри». Наявність такого документу було дуже рідкісним явищем в американському суспільстві, а тим паче для іноземців.

Досьє
Стешенко Іван Никифорович (14 січня 1894, Лебедин – 3 травня 1937, Харків) – оперний співак – бас. Співу вчився в Італії. 1917 – 1921 р.р. – соліст Київської опери, 1932–1934 р.р. – Харківської опери. У 1921–1932 р.р. гастролював у Польщі, Італії, Англії, Франції, США. 1934 – 1937 р.р. – соліст Харківської філармонії . Найкращі партії: Тарас Бульба, Мефістофель, Борис Годунов (в однойменних операх М. Лисенка, А. Бойто, М. Мусоргського), Галицький («Князь Ігор» О. Бородіна), Зарастро («Чарівна флейта» В. Моцарта), Доктор («Воцек» А. Берга), Дон Базіліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні)

На початку 30-х рр. Іван Стешенко, повернувшись в Україну, співав у Харківській опері, згодом змушений стати солістом Харківської філармонії. Йому не вибачили часті закордонні гастролі у капіталістів, цькували, переслідували, писали доноси. Та його виступи продовжували зачаровувати публіку в Одесі, Тбілісі, Москві. Співав Стешенко і на сцені Великого театру (опери «Фауст», «Русалка»). Унікальними стали гастролі Івана Стешенка в 1936 р. на Уралі, в Сибіру, на Далекому Сході.

Іван Стешенко у тридцятих роках відвідав Лебедин, гостював у матері, але виступ у місцевому будинку культури був заборонений. Однак Іван Стешенко заспівав для земляків… у своєму садку. Не стало великого митця і патріота раптово, на 43 році життя. Урна з прахом Івана Стешенка знаходиться в колумбарії Донського монастиря в Москві.

19 квітня 1996 р. в Лебедині, на будинку, де народився Стешенко, була встановлена гранітна дошка з меморіальним написом: «У цьому будинку народився і жив український оперний артист із світовим іменем Стешенко Іван Никифорович 1894-1937».

Григорій Санич
Панорама №4-2019