Не стріляй!

На найближчій українці в Польщі точно не залишаться без роботи. Щоправда, місце не надто комфортне – кордон із Білоруссю, де поляки і Євросоюз мусять до середини 2022 р. побудувати стіну. Стіна покликана захистити Польщу від мігрантів, яких експортує туди Лукашенко.

Щось подібне почали будувати у 2015-16 рр. на кордоні з Росією. Проєктом опікувався сам прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Але з різних причин стіну кинули будувати. Особисто бачив ділянки 100-150 м завдовшки у Сумській області. Звісно, не спеціаліст, але, на мій суб’єктивний погляд, таке спорудження може стримати лише поодиноких випадкових перебіжчиків, натомість контрабандистам добавить складнощів, але не більше. Що там уже казати про військову техніку. За хвилину все знесуть.

Напевне, всі уважно слідкують за подіями на кордоні Польщі та Білорусі. Явище, що там і казати, непересічне. Ще ніхто не міг собі дозволити контрабанду людей на державному рівні. Раніше нелегальних мігрантів переправляли виключно таємно контрабандисти під прикриттям спецслужб і прикордонників. Щоправда, останніми роками, після початку війни в Сирії, мігранти часто вирішують проблему самостійно – сідають у човни і пливуть куди доля винесе. Багато людей тонули, гинули, але тих, хто вижив, так чи інакше прихищали європейські країни і Туреччина. Але тепер потенційні мігранти можуть бути спокійними. Нарешті за справу взялися державні мужі. Але навряд чи основна маса мігрантів, що застрягли зараз на кордоні Білорусі та ЄС, рада, що віддала 10-15 тис. дол. за таку можливість – стати заручниками режиму Лукашенка-Путіна. Ризикувати втратити здоров’я, а можливо, і життя. Хоча хіба це кого хвилює на цій стороні? За спинами мігрантів стоять люди в уніформі зі зброєю, білоруські спецназівці, які силою змушують нещасних штурмувати кордон. Все, як обіцяв великий Пу: «Українська армія не зможе стріляти. Попереду будуть іти жінки і діти, а за ними – ми зі зброєю». Переважна кількість людей прибула на кордон із сирійського Курдистану, і на відео добре видно міцних чоловіків. Там давно йде війна, і турки потіснили курдів на багатьох ділянках. Курди – майже 5-мільойнний народ, який немає своєї держави, курди діляться на кілька угрупувань, кожне орієнтується на різні сили – Росію, Туреччину, США, Францію та інші країни.

Простіше кажучи, серед цих людей можуть бути бойовики, провокатори, ті, хто підбурюватиме натовп у штурмі кордону. Мігрантам уже видали газові балончики, ще пару днів – і дадуть зброю. Мета у диктаторів, звісно, не одна, але найперша – спровокувати конфлікт.

І тут тільки залишається дивуватися витримці польських прикордонників, головне завдання яких – не стріляти. І стримати. Як це зробити?

Газ, до речі, недарма був тут згаданий. Бо Лукашенко пригрозив перекрити газопровід, і ціни на блакитне паливо, що тільки-но почали стрімко опускатися в Європі, злетіли вгору – «Газпром» відмовився продовжувати контракт на транспортування на грудень. Так що така у них багатоходівочка, скотська оборудка, як завжди, на нещастях людей.

Проте США турбуються про іншу країну – Україну. Видається, значно більше, ніж її уряд та президент. Після кількох днів риторики «їхтамнєт» Зе-верхівка нарешті визнала, що російських військ на кордоні нині накопичилося багато. Визнання це відбувалося кількома етапами: є, але не так багато; є, але без техніки; є, але ротація; є, але… Тут «але» вже всі закінчилися, бо не тільки США, але й Британія, Німеччина і навіть – уявити неможливо – Франція сказали Кремлю: «Стояти, чуваки!» А американці ще й додали: «Стріляти будемо!» Зрештою, навіть Арестович здався: «Вірогідність війни сьогодні аналогічна ситуації 2014 р.».

Так є. Проте, є і одна важлива відмінність. За сім років нас так часто лякали (і частіше за все, небезпідставно) вторгненням Росії, що народ в основній масі не дуже турбується. Не відчувається напруги у суспільстві, вважається, що Росія знову за звичкою «грає м’язами» і чогось там собі вимагає по типу особистої зустрічі Байдена з Путіним. Але поки ми знаємо лише про візит директора ЦРУ, який провів багатогодинні перемовини з директором ФСБ Патрушевим. Російські медіа відразу почали розганяти, що, мовляв, американці привезли план обміну України на щось інше типу Тайваню, тобто Росія не підтримує Китай в його прагненні атакувати цей острів, натомість США не заважають Росії інтегрувати Україну в який-небудь цікавий спосіб, раптом та не захоче. Проте США зробили дещо несподіване і нехарактерне для такого типу закритих зустрічей. Через інтерв’ю з посадовими особами Держдепу до світової громадськості донесли справжній зміст перемовин – вторгнення до України стане великою помилкою Путіна, бо Америка цього разу готова до дій. Недарма кораблі флоту США зараз проводять такі довгі навчання у Чорному морі. Якби їх там не було, хтозна, чи вийшов би зараз цей номер газети у світ. Судячи з усього, Велика Британія також готова діяти, натомість це поки що все, що ми маємо в активі.

Навіщо Путіну війна? Очевидно, найперше завдання – дати Криму доступ до води. Інакше півострів довго не протягне. А там як карта ляже. Очевидно, що переважна більшість населення Російської Федерації підтримує ідею військового вторгнення в будь-яку країну, бо апріорі вважає Росію завжди правою, а всіх, хто проти – завжди винуватими. А тут Україна, країна, що навіть самим фактом свого існування нівелює всі імперські прагнення цієї сволоти. Але поспішати їм насправді нікуди. Криза, що охоплює світ, здатна зруйнувати все і без військового вторгнення. Потім можна буде брати країну голими руками. І чекати ж недовго, буквально півроку.

У Китаї, до речі, дивні речі відбуваються. Дефіцит продуктів, навіть рису, як у неблагополучні часи, відключення електроенергії, відповідно – спад виробництва і видобутку цінних металів типу магнію. Це дуже скоро призведе до удорожчання побутової та оргтехніки. Враження, що Китай реально до чогось готується.

Будьте пильними. До нових захоплюючих зустрічей. Раптом війни не буде, у наших людей буде ще багато роботи в Польщі – Сейм проголосував побудувати стіну на кордоні України і Польщі також. Але трохи згодом, звісно.