На Сумщині працює парк металевих монстрів

Мешканець с. Боромля Охтирського району Сумської області Павло Бритов виготовляє залізних монстрів з металобрухту. Тепер на подвір’ї чоловіка розташований арт парк “Світ іржавих монстрів”

“Мачта, яка символізує залишки постапокаліптичного світу, і над цим постапокаліптичним світом летить медуза. У цієї медузи ззаду є такі хижі щупальця. Цими щупальцями вона розриває електричні деталі, дістає деталі, які в собі містять платіну, паладій, срібло, і вона подає їх собі сюди у пащеку, яка перемелює їх і переробляє. Химера щупальцями обвила мачту. Вона ось напала на медузу і своїми щупальцями обвиває медузу, для того, щоб її розчиняти кислотами”, — розповідає Суспільному Суми про один із сюжетів свого фантастичного світу Павло Бритов.

Медуза летить за здобиччю в напрямку, де майстер планує встановити машину, двигун якої намагається вирвати інший монстр. Фантастичні істоти живуть на території артпарку “Світ іржавих монстрів”, який майстер відкрив у Боромлі.

Він називає себе Навіжений Старий, придумує сюжети і персонажів і робить їх з металобрухту. Об’єкти виготовлені в стилях стімпанк, дизельпанк і теслапанк. Вдома чоловік має велику колекцію металевих деталей. Розповідає: вони стають образами залежно від погляду, яким на них дивитися.

“Я приїжджаю на металобрухт і вишукую дивні деталі, які я підсвідомо розумію, що вона мені знадобиться. Ось, наприклад, шина з пилки, що ви в ній бачите? Бачите в ній просто шину з пилки. А я в ній бачу крила велетенської бабки. Не був би я Навіженим Старим, якби ця бабка харчувалась чимсь таким… Вона буде харчуватися плоттю”, — розповідає майстер Павло Бритов.

Готові фігури Павло виставив на ділянці біля дороги, яку придбав майже 30 років тому. Тут було місцеве звалище. Кілька років чоловік самотужки викорчовував бур’яни, вивозив сміття. Півтора року тачкою возив землю, щоб зробити виїзд, зруйнований під час ремонту траси. Навесні цього року перевіз сюди скульптури і тепер парк відкритий для всіх бажаючих. Розповідає, що у відвідувачів вже є улюблені об’єкти. Наприклад, в першу чергу сідають на цей велосипед кінця 19 початку 20 століття. Його Павло зробив так, щоб було схоже, ніби механізм справді працює.

“Коли мене питають, як воно працює, я кажу: «Там синхронізатор стоїть усередині, який дозволяє крутить педалі. Тоді я думаю: “А чого не зробить мені його напівелектричним.” Ось із ЗИЛівського ресівера, апарат, що доїти корів, коробка передач я зробив надпотужну батарею, яка приводить в рухи, повертає не переднє колесо, а повертає заднє колесо”, розповідає майстер.

А ця композиція називається “Митець, що спостерігає хаос світу”. “Основа всієї композиції, першопричина всього – це кицька, яка сидить у середині хаосу і керує хаосом, як зазвичай коти керують хаосом”, — говорить чоловік.

За сюжетом, кіт поскидав усе, що було на столі в митця, і доводиться заново будувати світ. Митець бере книжку “Теорія великих чисел” і вивчає вірогідність відбудувати світ заново: “Кицька тримає он останню гаєчку лапкою. Вона зараз скидає цю останню гаєчку в хаос, це вже буде безліч варіацій світу”.

Процес виготовлення довгий, каже майстер, наприклад, улюблену скульптуру, Дракона, робив 2 роки: “Це щось, як я його називаю, інферно, щось жахливе, що живе під землею. Воно вилазить на полювання, он вилізло з-під землі, розкидало щебінь, і воно тепер шукає в цьому світі, кого б його зжерти”.

За задумом майстра, Дракон мав битися з Мотокентавром за номерні знаки, які, за словами Павла, надзвичайно важливі для монстрів.

Але Мотокентавра у парк не перенесли, він залишився там, де його встановили п’ять років тому – біля подвір’я майстра. Чоловік каже, не прибирати його звідси попросили байкери, тому що Мотокентавр став для них символом траси.

Мотокентавр – перша робота Павла Бритова, на його створення, каже майстер, надихнули твори Гомера Іліада і Одіссея, якими він зачитувався в дитинстві. Скульптура складається з деталей від “Москвича”, “Запорожця”, КАМАЗу, тут використані елементи з трактора, мотоцикла, косилки, поїлки для тварин, газової плити.

Номери, на які полюють монстри – це окрема колекція Павла: “Деякі номери мені привозили, це якийсь благодійник привіз, отут поклав, із запискою і смайликом. Ще знайомі. А так я зазвичай номери викуповую на аукціонах, є спеціальні аукціони, де продаються номери ці. Я їх збираю, в мене вже їх зібралося дуже багато. Я хочу в бесідці зробити інсталяцію з номерів з тим, що коли приймаєш їжу – щоб було ще й приємно подивитися на стіни”.

Бесідка – це частина зони артпарку, де можна приготувати їжу і відпочити. Поки вона в процесі облаштування. Приладдя для відпочинку вироблене у стилістиці парку і має додаткові функції. Наприклад, вдосконалений мангал.

“Ви можете його використовувати як мангал на 12 персон. Для цього ви витягуєте заставку, для якої є тут спеціальне місце, ви її туди ховаєте, і 12 шашликів ставите. Ви прокручуєте, і тут стоїть індикатор, який показує, наскільки відкритий піддув повітря знизу. Це барна стійка. Ви сюди можете поставити напої, соуси, поки ви тут працюєте. Це столик для того, щоб поставити каструльку з шашликами. І це шашлики в очікуванні, ви їх набиваєте, тут ставите”, — розповідає Павло Бритов.

Поки дорослі відпочиватимуть, діти можуть пограти серед контактних фігур. Павло розповідає: в дитинстві мав мало іграшок, тому доводилося фантазувати. Тоді і почалося захоплення фантастичним світом.”Читати я почав у 6 років, що для 70 року було дуже дивним. Я захоплювався науковою фантастикою. Я виріс на книжках Рея Бредбері, Айзека Азімова, Володимира Владка, любив під рокові композиції читати книжки фантастичні”, — згадує чоловік.

Особливо вразила Павла книга Володимира Брагіна “В країні дрімучих трав”. Планує зробити в своєму парку зону з такою назвою: “Я хочу зробить велетенські кульбабки чотириметровий, велетенські квіти з дискових борон. Щоб у цьому світі людина себе відчула маленькою на хвилинку”. В цій зоні також буде розміщений проєкт “Павуки”, над яким Павло зараз працює.

“Це буде проєкт називатися «Вечеря». Буде зроблене велике дерево, трьох-чотирьохметрове, і буде з арматури зроблена павутина. Великий павук запросив меншого на вечерю, і вони будуть там на павутині сидіть”, — каже Павло. Павутина, каже чоловік, задумана як фотозона, буде нахилена на 45 градусів, щоб відвідувач міг в неї впасти і уявляти себе серед павуків. Майстер говорить, що найбільша для нього нагорода, коли приїздять люди, які теж захоплюються цим фантастичним світом, хоча таких серед відвідувачів небагато.

За словами Павла, пропозиції продати монстрів надходили не раз, але він хоче, щоб вони залишалися в його рідному селі: “Мені хочеться, щоб у моїй Боромлі пройшов артфестиваль, хоч який-небудь. Мені хочеться, щоб люди нарешті зрозуміли, що можна жити по-іншому. Можна прийти, сісти, посидіти, відпочити. Єдине що: відпочили – зберіть сміття, он стоїть бочка, киньте його, будь ласка, туди”.

“Світ іржавих монстрів” був задуманий як соціальний проєкт, але після вторгнення Павло втратив свій бізнес, тому збирає донати на розвиток парку. Донати бувають рідко, каже чоловік, але підтримують його віру у свою справу. Їх можна покласти у сейф, який охороняє Митець. Також чоловік пропонує платні послуги, такі як користування зоною барбекю. Павло говорить, що допомогу пропонувала Боромлянська громада, але він відмовився, каже, що хоче вільно творити, а не працювати в рамках. В планах — облаштувати ритуальне вогнище, біля якого проводити літературні читання. Мріє про трасу для дрифтування та посадити ліс поблизу Боромлі. І, в першу чергу, продовжувати створювати своїх монстрів із фірмовим логотипом у вигляді стилізованого тризуба із автодеталей.