Мешканка Сум відсвяткувала 100-літній ювілей

Раїса Павлівна Волченко відзначила 100-річчя. Нині жінка проживає з донькою в Сумах, а народилася в селі Привільне на Миколаївщині в сім’ї робітника. Раїса Павлівна досі ходить без палиці і читає без окулярів, а ще шиє, вишиває і готує на всю родину

Родина, де зростала маленька Рая, виховувала трьох дітей. Раїса закінчила 9 класів, коли почалася Друга світова війна.

“Скільки мені років? Я знаю? Років тридцять. Бо я шию, вишиваю, готую, в’яжу. Веду господарство і облік телебачення – все встигаю”, — говорить ювілярка кореспондентам Суспільного.

Раїса Павлівна розповідає, п’ять разів її намагалися вивезти до Німеччини на примусові роботи. Щоразу дівчині вдавалося втекти і повернутися додому. Батька, розповідає Раїса Павлівна, рано не стало, мати з дітьми жили бідно. Після закінчення школи дівчина вирішила стати вчителькою: “Я любила дітей. І в нас був учитель географії, він красиво викладав, а я була помічниця: малювала, писала, він прихильний до мене був. Мені подобався цей предмет, і ми вирішили піти на вчителя”.

Закінчивши річні курси вчителів у Миколаєві, вона прийшла працювати в Жовтневому районі вчителькою 1-4 класів. Далі був педагогічний технікум, ще пізніше — Криворізький педінститут. Раїса Павлівна викладала географію і малювання. Загалом пропрацювала в школі 48 років, із них 14 – завучем. Донька Надія розповідає, мама досі підтримує зв’язок з учнями: “У нас у селі маму люблять і поважають. Вона навколо себе організовує всіх: учнів, учителів. Учителі пам’ятають, скучають. На день народження провели відеоконференцію з Галицинівською школою, вітали її, передали кошик із фруктами”.

У 1948 році Раїса Павлівна вийшла заміж, народила сина, п’ять років тому він помер. В 1960 році народилася донька Надія. Зараз у жінки — 4 онуків і 6 правнуків. 14 квітня народилася найменша правнучка Софія, у них з прабабусею — 100 років різниця у віці. Останнім часом Раїса Павлівна живе в Сумах. Ще донедавна багато вишивала – це, говорить, одне з її хобі.

Війна Росії проти України – друга, яку переживає Раїса Павлівна: “А що зараз? Те саме: кожну ніч вибухи, кожну ніч стріляють, сирени ревуть. Росіяни…я не знаю, чому вони такі жорстокі. Нехороші люди”.

Останні роки Раїса Павлівна веде “щоденник війни”.
“Все-все у мене тут записано. По телевізору передають, а я конспектую. Останній – 1006-й день війни. Як закінчиться війна, я перепишу на чисту хорошу книжку”.

Донька розповідає: мама досі ходить без палиці і читає без окулярів: “У неї в роду всі довгожителі: дідусю було 96 років, тітці — 92, сестрі — 91 рік. Секрет довголіття в тому, що вона все життя писала і працювала руками. Не може й 5 хвилин, щоб не пописати, потім багато вишивала”.

Надія говорить, зазвичай Раїсі Павлівні не дають її вік. Сама ювілярка ділиться, ніколи не сиділа на місці і постійно вмивалася холодною водою.

“Холодно, мороз, я вмилася, заходжу в хату – червона-червона. Я бігала багато, ходила, і головне — багато працювала, ніколи не вважала ніяку роботу важкою”.