Книга сумського письменника подана на здобуття Шевченківської премії

У конгрес-центрі СумДУ у рамках вшанування 86 роковин Голодомору відбулася презентація другого видання книги відомого графіка Миколи БОНДАРЕНКА «Україна-1933: Кулінарна книга. Пам’ять людська», що побачила світ у “Видавничому будинку “Еллада”. Вперше ця книга вийшла у світ ще у 2008 році і отримала великий суспільний резонанс не лише в Україні, а й у світі. Тому друге видання книги, яке теж випустив у світ “Видавничий будинок “Еллада”, доповнене англомовною версією. Наразі ніхто вже не має сумнівів у тому, що Голодомор 1932-1933 років був створений штучно і є геноцидом українського народу. Цей факт визнали більше ніж у 100 країнах світу. Точно підрахувати кількість жертв неможливо — за різними оцінками, це від 4 до 12 мільйонів українців.

Друге видання книги передано у представництва всіх держав, що є в Україні, діаспорі, Всеукраїнській правозахисній організації «Меморіал» імені Василя Стуса, в Національний музей Голодомору-геноциду, Інститут національної пам’яті.

Більш того, за словами головного редактора та керівника “Еллади” Інни ЩЕРБИНИ, цю книгу видавництвом подано на здобуття Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка 2019 року.

У книзі вміщено спогади про Голодомор у селах рідного автору Буринського району (нині Микола Бондаренко проживає у селі Успенка), архівні матеріали, жахливі рецепти страв, які готували та їли тоді, лише щоб вижити, та 89 гравюр. До речі, присутні могли спробувати коржики, які приготували за одним з рецептів, що вміщені у цій книзі.

Інна Щербина так розповідає про роботу над книгою: “Доповнили друге видання перекладом англійською мовою, спогадами, надісланими з Канади, архівними матеріалами, світлинами. Переклад зробити було непросто, тому що він повністю відтворює мову, стиль, діалект. Це дійсно сильна і дуже складна робота. Не менш складним є і макетування, і поліграфічне виконання. Адже друк художніх картин, гравюр вважається поліграфією найвищого рівня складності». Далі слово взяв автор книги: “Те, що було у 1932-1933 роках, інакше як Голодомором, геноцидом проти українців назвати не можна. Адже в людей просто забирали останні шматки, останні крихти їжі. Ніхто і ніколи не скаже точно, скільки було жертв Голодомору. Але у своїх щоденниках ще Олександр Довженко писав, що після врожайного 1932 року в Україні загинуло 6 мільйонів жителів».

Фахівці переконані, що це непересічна книга. Її мистецьке та історичне значення для відновлення історичної справедливості й донесення до світу реальних фактів про Голодомор в Україні – безцінні.

Анатолій Поляченко
Панорама №48-2019