Яків Красножон народився 29 жовтня 1911року у містечку Жашкові, Таращанського повіту, Київської губернії Російської імперії (тепер місто Черкаської області, Україна). Впродовж 1931—1933 років навчався у Харківському художньому інституті (викладач Семен Прохоров). У 1937 році закінчив історичний факультет Одеського університету. Брав участь у німецько-радянській війні.
Жив у місті Сумах, в будинку на вулиці Тургенєва № 34. Помер в Сумах 9 вересня 1987 року.
Творчість
Працював в галузі монументальної пластики, станкової і декоративної скульптури. Використовував гіпс, бронзу, мармур, дерево. Серед робіт:
пам’ятники
Тарасові Шевченку в Сумах (1957);
Тарасові Шевченку в Конотопі (1959);
Тарасові Шевченку в Недригайлові (1962);
Павлу Грабовському у селі Грабовському (1964, архітектор М. Сиденко, чавун);
Тарасові Шевченку в Лебедині (1964);
Уститу Кармелюку у селі Кармалюковому (1965, залізобетон);
Івану Федьку у Сумах (1967, архітектор Е. Клочко, залізобетон);
Тарасові Шевченку в Жашкові (1972, встановлений у 1985 році);
портрети
«Іван Котляревський» (1958);
«Леонід Глібов» (1960);
«Костянтин Ушинський» (1961);
«Микола Лисенко» (1961);
«Володимир Сосюра» (1964);
«Винахідник-раціоналізатор насосного заводу В. Баєв» (1966—1967);
«Іван Франко» (1968);
«Устим Кармелюк» (1968—1970);
«Великий садовод Володимир Симиренко» (1968—1970, дерево);
«Герой громадянської війни Іван Дубовий» (1968—1970, дерево);
«Олександр Олесь» (1969);
«Василь Блакитний» (1969);
«Олександр Довженко» (1970);
«Леся Українка» (1975);
«Іван Гонта» (1977);
«Тарас Шевченко (Думи мої, думи мої)» (1978);
композиція
«Т. Шевченко і Михайло Щепкін» (1971).
Брав участь у мистецьких виставках з 1960 року, персональні відбулися у Сумах у 1972 та 1975 роках.
Окремі роботи зберігаються у Сумському художньому музеї, Жашківському історичному музеї.