Ірина Брага про те, як ми говоримо

Щорічно 9 листопада відзначається День української писемності та мови. За часи її існування змінилися не тільки правопис, словниковий багаж чи правила пунктуації, а й відбулося цілковите переродження мови, так і її носіїв. Про останні тенденції в лінгвістиці, її престижність та проблеми розповідає Ірина Іванівна БРАГА, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Серед її наукових інтересів: українсько-російська двомовність, мовний побут міста, мова політики.

r: Чи відбивається в мові спосіб мислення?
Ірина Брага: Мова віддзеркалює все: і спосіб мислення, і спосіб життя народу, і його історію, і природне середовище, в якому він існує. Наприклад, в російській мові слово горизонт має тільки один синонім окоём, а в українській мові представлено значно ширший ряд: горизонт, обрій, виднокруг, видноколо, крайнебо, небокрай, овид. Як пояснюють дослідники, таке багатство синонімів зумовлене тим, що українська мова складалася в зоні степу та лісостепу, де відповідне оптичне явище перед очима. Російська мова сформувалася переважно в лісовій смузі, де обрій – явище нечасте і рідко впадає в око.

r: Які фактори впливають на формування україномовної свідомості?
І.Б.: Мовна свідомість формується під впливом родини, освіти, медіа, державних структур, при цьому мову батьків і шкільного навчання називають найвагомішими чинниками такого впливу. Зрозуміло, що без законодавчого врегулювання повноцінна реалізація цих факторів неможлива.

r: Що необхідно для того, щоб престиж української мови зростав?
І.Б.: Дуже важливо, щоб українці самі хотіли говорити й говорили своєю рідною мовою. І чим більшим буде середовище україномовних, тим стійкішою буде наша мова. Але й держава не повинна стояти осторонь. Держава могла б створити систему стимулів, за яких добре знання мови було б престижним і вигідним. Наприклад, можна було б виплачувати надбавки тим, хто досконало володіє державною мовою.

r: Суржик – це проблема нашого регіону. Чи можна вилікувати населення від мовного гібриду?
І.Б.: Дійсно, суржиком послуговується значна частина мешканців Сумської області, яка, на думку соціологів, є регіоном компактного проживання суржикомовців. Найбільш поширений суржик в районних центрах і в м. Суми, особливо серед мігрантів першого покоління, що переїхали із сільської місцевості.
Умовно суржикомовців можна поділити на дві групи: мовці, для яких суржик – єдиний засіб спілкування, і мовці, які, крім суржику, досконало володіють українською і/або російською, а суржик використовують з певною настановою (мовна гра, створення гумору, солідаризація із співрозмовником).
Ставлення до суржику і в суспільстві, і серед лінгвістів є негативним. Але в сімейному спілкуванні суржик не засуджується і не змінюється ставлення до людини, що ним говорить.
Які «ліки» можна порадити? По-перше, вчити рідну мову та спілкуватися нею. По-друге, приділяти увагу мові в сімейному вихованні, має бути така собі мовна гігієна. По-третє, боротися з власною лінню і безперестанно працювати над собою.

r: Наскільки динамічно розвивається мова з появою соціальних мереж? Чи можемо ми говорити про окрему Інтернет-мову? Як змінився лексичний склад мови у зв’язку з Інтернет-спілкуванням? На вашу думку, це добре чи погано?
І.Б.: З того моменту, коли Інтернет став загальнодоступним і ввійшов майже в кожну оселю (колись так говорили про радіо, пізніше – про телебачення), в українській мові, як і в багатьох інших, почали відбуватися зміни. Які саме? Прийнято виділяти дві форми мови – усну і писемну. Інтернет-спілкування зумовило появу нової форми мови – усно-писемної. По суті, це письмова фіксація усного мовлення. Жести та міміка передаються смайлами, інтонація і гучність мовлення – великою, малою літерою. Текст друкується зі швидкістю мовлення, а редагування мінімальне.
В українській мові з’явилося чимало нових слів, здебільшого іншомовного походження: апґрейд, лайфхак, офтоп, селфі, фоловер, хештег, юзер. Замість деяких чужомовних уже активно вживаються українські слова: лайк (англ. like – до вподоби) – вподобайка; лайкнути – вподобати; пост (англ. post – стаття у блог) – допис. До речі, створено сайт «Словотвір», мета якого – гуртовий пошук українських відповідників до слів іншомовного походження. Тож до роботи сайту може долучитися кожен.
У соціальних мережах сформувалися нові мовленнєві жанри: блоги, дописи, демотиватори тощо.
Добре це чи погано? Скажімо так: це нормальний процес розвитку мови. Значно гірше було б, якби мова взагалі не реагувала на зміни в житті соціуму. Усе, що мова не в змозі «перетравити», вона відкидає. Ми вже й забули, що таке «олбанська мова». А які ж гарячі дискусії точилися навколо неї! Все, награлися й викинули на смітник.

r: Як, на вашу думку, змінилася українська мова у зв’язку з Революцією Гідності та з початком російської інтервенції в Україну?
І.Б.: Мова нерозривно пов’язана із соціумом. Будь-які зміни в соціальному житті відбиваються в мові, а найактивніше це відбувається в період соціальних зрушень.
Закономірним у таких ситуаціях є вживання знижених, лайливих слів, які розмивають табу (Ху*ло).
Що ж до особливостей сучасного українського мовобуття, то активізувався процес переходу російськомовних українців на українську мову. У соціальних мережах читаємо про особисті історії мовців, які розповідають, чому вони почали говорити українською. Багато хто навіть змінює мову сімейного спілкування.
Варто також назвати іронію та самоіронію як спосіб оцінити окрему ситуацію, факт, подію: бандерівці, жидобандерівці, хунта, зрада. Це один із дієвих прийомів, що протидіють російській пропаганді. І мені здається, що такий слововжиток нагадує нам, що ми нащадки тих славних козаків, які не тільки шаблею вправно володіли, а й пером.

Олександр ПАНЧЕНКО, “Панорама” №46