ФурункулПутінаКоронаВірусу

Російська Імперія На Марші / НовоСанжарський Сценарій / Італійський Урок / Найгірше Попереду

А так гарно починався тиждень: день народження Тараса Шевченка; перше засідання суду в Гаазі у справі по збитому в липні 2014 р. малайзійського «Боїнгу»; рекордно низько впали ціни на нафту, внаслідок чого на світових біржах обвалилися акції російських компаній. Чому тут радіти? Ворог, що бідніє, – слабкий ворог, ось чому.

Проте, наразі, це всі хороші новини на сьогодні.

Вірус імперіалізму і шовінізму, що уже давно інфікував майже все населення сусідньої держави, нарешті визрів у здоровенний фурункул – внесені у Конституцію Росії зміни по факту роблять Путіна імператором, не вистачає лише корони. Ця подія була давно очікувана – ще у 2014 р. Олександр Дугін, ідеолог-фашист чинного російського режиму, прямо говорив, що Путін уже має всі імператорські функції, тож варто закріпити статус-кво законодавчо і зняти всі зайві питання. Дійсно, навіщо це лукавство? Формально запровадити таку законодавчу норму запропонувала перша жінка-космонавт Валентина Терешкова. Таке собі творення народного міфу – «жінка з космосу» посилає сигнал народу-богоносцю про коронацію імператора… А якщо без жартів, то єдине, що в цій новині по-справжньому дивує, – те, що Терешкова досі жива.
Здавалося б, нам-то що? Імператор так імператор, нехай пес поганий собі тішиться. Але не все, на жаль, так просто. Разом із «імператорством» Путіна до Конституції РФ внесені зміни, які прямо стосуються… України та українців. Ну, брєд же, правда, здавалося би? Але ні!

По-перше, тепер Росія може доєднати до себе території, населення яких на референдумі проголосувало за приєднання до РФ (як у Криму, наприклад). Тобто тепер Абхазія, Південна Осетія, окупована частка Донбасу, Придністров’я можуть бути включені до складу РФ на «законних» підставах. По-друге, українці визнані російським законодавством природними носіями російської мови, тож не потребують спеціальної процедури надання громадянства РФ. Нісенітниця якась, правда ж? Проте лише на перший погляд. Для цих виродків «України нєт», тому всі ці зміни відбуваються чітко в їх імперсько-фашистській парадигмі. По-третє, РФ віднині не визнає верховенство міжнародного права. Тобто повна юридична самоізоляція. Якщо узагальнити тільки ці найголовніші зміни, то для нас картинка виходить вельми печальна – Путін юридично готується до агресії. Щоби потім не виникало зайвих питань. Алгоритм промальовується простий: на конкретних територіях (Одеса, Харків, Маріуполь) організовується паніка та масові заворушення, владу захоплює «ополченіє», потім «референдум» і приєднання до Росії. Тиждень-два роботиь – не більше.

І тут їм епідемія коронавірусу явно грає на руку. Репетиція у Нових Санжарах пройшла вкрай успішно, народ готовий до маніпуляцій та агресії. Причому, що цікаво – від стадії «нам по фігу цей короновірус, ми вже все пережили» до штурмів магазинів може минути лише доба. Справа буде лише у кількості померлих за цю добу людей і якості інформаційної атаки на мізки.
Особливо враховуючи особливості чинної української влади та тих, хто за нею стоїть.

Скажіть, навіщо евакуйованих із Китаю тримали в Санжарах в обсервації два тижні, коли всіх, хто цими тижнями прибуває з-за кордону, просто відпускають додому на «домашню самоізоляцію»? Їм просто міряють температуру на кордоні. Але температура виявляє хворих, а не інфікованих. Це просто імітація боротьби з вірусом, не більше, отже ситуація абсолютно не контрольована. Крім того, два тижні – термін явно замалий, інкубаційний період короновіруса триває до п’яти тижнів. По-друге, явно не всі прибулі будуть дисципліновано сидіти вдома, і цьому вже є маса підтверджень – люди вважають, що, вирвавшись із епіцентру епідемії, вони тепер цілковито в безпеці, отже вони давно не були вдома і їм не терпиться поспілкуватися з друзями та рідними. Природнє бажання, але вкрай небезпечне. По-третє, навіть,коли вони сидітимуть вдома, то будуть там не самі, а серед рідних, а на рідних самоізоляція не розповсюджується. В Україну останнім часом неконтрольовано повернулося безліч людей. А це значить, що ніхто не знає, скільки зараз людей хворіють на легку форму коронавірусу в Україні.

Напевне, ви задавалися запитанням, чому смертність від вірусу в Італії втричі вища, ніж в Китаї? Спочатку говорили про те, що справа у тому, що Італія друга за Японією по кількості людей похилого віку, а коронавірус, як уже відомо, летально небезпечний саме для цієї вікової категорії. Але насправді першопричина, як достеменно розібралися зараз фахівці, в іншому. А саме в недостатній кількості тестів на коронавірус. Якщо влада Китаю максимально швидко (ось вони, переваги авторитарного правління) ізолювала всі міста, де розгорталася епідемія, ввела суворі покарання за порушення карантину, а за порядком слідкували навіть за допомогою дронів, то італійці на початку пандемії поставилися до проблеми легковажно, тестів не робили, тож люди з легкою формою хвороби ходили на роботу та по вулицям і розповсюджували вірус. Саме це і спричинило такий спалах хвороби, з яким система охорони здоров’я Італії не впоралася. І коли стало ясно, що це пандемія, люди кинулися тікати з Мілану – епіцентру спалаху – по домівках. І тепер коронавірус гуляє всією країною…

Тестів на коронавірус, нагадаю, в Україні також обмаль. Станом на 14.03.20 на захворювання було перевірено лише 48 громадян, три з яких виявилися хворими, одна жінка вже померла. Ходила, до речі, перед цим до церкви, цілувала ікони, ще кілька прихожан після цього почуваються зле. Ні до чого не закликаю, просто факт.

Які висновки з вищенаписаного? Прості: влада втратила час і не зробила дуже багато важливих речей задля убезпечення від пандемії. Зараз терміново будуть введені екстрені міри, очевидно, закриють, все, окрім аптек і продуктових магазинів, проте, на жаль, пандемію зупинить лише диво. На нього і будемо розраховувати.

Будьте пильними. До нових захоплюючих зустрічей. Життя прекрасне. І уважно слідкуємо за північним кордоном і руками Путіна в Сумах. Щось вони підозріло активізувалися, не бояться голову підняти, начебто завтра вже розраховують на перемогу. Але дзуськи їм, як мої діти кажуть.