Еко-біда на Пслі у Сумах

Збільшення обсягів стоків та застаріле обладнання очисних споруд поставили головну ріку Сумщини на межу катастрофи

Псел потерпає від неякісної очистки води! Тільки-но в травні розповідали про кримінальне провадження щодо КП «Міськводоканал» через забруднення Псла у місці скиду води з очисних споруд. Як черговий неприємний епізод зафільмував сумчанин В’ячеслав ВИННИЧЕНКО. Відео чоловік виклав на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Поїхав я сьогодні велосипедною прогулянкою вздовж берега річки Псел. Те, що я побачив на річці в районі Басівського санаторію, – це просто жах! Я не знаю, як звати директора очисних споруд, але покарання за те, що вони зробили з річкою, має бути максимально жорстким! Це не річка. Просто фільм жахів якийсь! І хто за це відповість?!» – обурюється чоловік. Його, м’яко кажучи, невдоволення розділяють й решта сумчан, які в коментарях до відео висловлюють своє ставлення до ситуації та до місцевих чиновників, котрі допустили її.

Та чи є шанс, що 50-річні відстійники, що тримаються на «працювитості» бактерій, зможуть забезпечити якісну очистку всіх стічних вод, що «виробляють» сумчани? Головні питання в цьому випадку – як врятувати Псел і хто це має зробити?

Для повної реконструкції сумських очисних споруд потрібно близько 700 млн грн.

Фото1я: У воді не тоне. Вже неодноразово сумчани знімали відео, як певна гидка субстанція з не менш неприємним запахом в районі Басів рухається річкою Псел (епізод з відео)

Екологи перевіряють
Про те, що обурення жителів Сум є небезпідставними, говорять і результати планової перевірки КП «Міськводоканал» Державною екологічною інспекцією в Сумській області. У ході перевірки було встановлено, що очисні споруди комунального підприємства працюють неефективно, в результаті чого вміст забруднюючих речовин у водах Псла перевищує норму.

На сайті Держекоінспекції повідомляється, що перевищення норм вмісту токсичних сполук для «Міськводоканалу» – явище системне. Так, у 2016 р. екологи зафіксували перевищення дозволених норм по викиду азоту амонійного, у 2017 – нітритів. В ході цьогорічного моніторингу екологами було виявлено перевищення рівня органічних сполук та нитритів.

«Крім того, в ході перевірки виявлено ряд інших порушень, зокрема частково відсутня огорожа першого поясу ЗСО (зони суворого режиму) водозаборів, на території очисних споруд поблизу грабельної допущено розміщення у невстановленому місці твердих побутових відходів, шин автомобільних відпрацьованих, рослинних решток», – зазначається на сайті Держекоінспекції.
За підсумками перевірки щодо відповідальних осіб КП «Міськводоканал» складено 5 протоколів про адміністративні правопорушення на загальну суму 1989 грн. та триває обчислення завданих сумській громаді збитків.

Старі системи
Та чи варто дивуватися, що очисні споруди, побудовані у 60-х роках минулого століття, виходять з ладу, перетворюючи головну водну артерію Сум на смердюче болото?

Щодоби очисні споруди КП «Міськводоканалу» очищують 40 тис. куб. м. води

Про те, як, по суті, знищувалися сумські очисні системи, розповів головний інженер «Міськводоканалу» Йосип ТИСІВСЬКИЙ: «Очисні споруди побудовані ще в 1968 р. і працюють до сих пір. В 90-х роках було передбачено будівництво нової очисної станції з урахуванням появи нових забруднюючих речовин. Була побудована перша черга цієї станції. А потім розпався Радянський Союз, завод ім. Фрунзе припинив свою інвестиційну програму, і станція так і не була добудована. Зараз для повної реконструкції каналізаційних систем потрібно 40 млн євро».
Через занедбаний стан систем працівники підприємства наразі можуть хіба що тільки підтримувати їх життєздатність.

Забрудники нові – методи старі
Про те, як відбувається очистка стічних вод та чому з Сумською станцією очисних споруд регулярно трапляються неприємні інциденти, розповіла її інженерка Ірина ЗАБАРА. За її словами, на «Міськводоканалі» використовують досить поширену в Європі технологію біологічної очистки води. Вона полягає у тому, що у спеціальних біореакторах містяться бактерії, які за допомогою ферментів переробляють забруднену воду, очищуючи її. У той самий час вченими доведено, що така технологія є недосконалою, зізнається Ірина Ігорівна: «Очень большую роль играет неравномерность входящих стоков. Ночью их мало, сейчас их огромное количество идет. Биомасса зависит от того, как поступают стоки. Это пища для нее. Зависимость от температуры большая. Когда идут залповые выбросы – какие-то предприятия сбрасывают – микроорганизмы сразу реагируют – идет распухание. На данный момент это три проблемы, которые нам создают сложности».

Ускладнює ситуацію і зношеність систем аерації, через які надходить кисень для бактерій-чистильщиків. «Мы постоянно меняем эти аэрационные трубы, но они постоянно забиваются, потому что все уже приходит в негодность, ведь у этих труб тоже есть срок годности», – скаржиться пані Ірина.

Ці причини ведуть до того, що до того, як стічні води доходять до реакторів, в них починається реакція бродіння з утворенням сірководню та розмноженням сіркобактерій, які пригнічують роботу очисної біомаси.

«Когда большие концентрации идут, нам нужно добавлять воду, но ее не хватает. Тогда бактериям пища поступает неправильно, и они отмирают. Эта пенка, которую мы видим в реке, это результат того, что часть отмерших бактерий все равно попадают в трубу и выносятся. Пена также получается за счет того, что меняется поток. Когда идет перемешивание с отмершими бактериями, получается пена», – пояснює Ірини Забара.

Вона запевняє, що таке явище хоч і неприємне для людського ока, проте не несе загрози живим організмам, в тому числі і людям. За словами інженерки Станції очисних споруд, кожного дня співробітники «Міськводоканалу» беруть проби води на аналіз.

Лови момент
А поки на «Міськводоканалі» та в міській раді мізкують над тим, як воскресити добиту за роки систему очищення каналізаційних стоків, молоді та винахідливі кандидати в народні депутати вирішили використати ситуацію для підняття своїх рейтингів перед парламентськими виборами.

Один з них навіть влаштував невеличкий перфоманс під стінами міської ради та у залі, де проходила щотижнева апаратна нарада при міському голові. Відтак на головній площі міста з’явився басейн з водою, набраною у місцях викиду стоків, як натяк чиновникам на те, що питання треба вирішувати якомога скоріше.

Найбільше ж «пощастило» міському голові Олександру ЛИСЕНКУ. Він під час наради отримав у подарунок скляну баночку з фекаліями (як було заявлено, виловленими у Пслі) та запрошення оселитися на березі річки в районі стічної труби.

Одним словом, баталії навколо сумських очисних споруд точаться не на жарт. Та чи призведе це до розв’язання проблеми? Поки ж далеко не всі сумчани та жителі прилеглих населених пунктів зможуть насолодитися купанням в річці у спекотні дні.

Пропонують допомогу
Вирішити раз і назавжди питання реконструкції очисних споруд може допомогти підтримка іноземних партнерів. Для обговорення планів з відновлення роботи життєво необхідних для міста систем 3 липня у міській раді провели розширену нараду за участю фахівців «Міськводоканалу», представників Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) та проектної організації ТОВ «Промсистеми».
У міжнародній фінансовій організації готові виділити 2 млн євро на реставрацію сумських очисних споруд за умови, що міська влада виділить 10% з цієї суми, а також перегляне свою політик щодо підприємств, які нехтують правилами скиду стічних вод до каналізаційної системи і не вважають за потрібне проводити попереднє очищення стоків.

«Фінансова міжнародна організація планує виділити майже 2 млн євро на реконструкцію міських очисних споруд, проте не готова фінансувати діяльність промислових підприємств міста Суми, які не вважають за потрібне дотримуватися зобов’язань щодо скиду стічних вод до каналізаційних систем. Підприємства перевищують встановлені нормативи скиду, не вживають жодних заходів з попередньої очистки, тим самим покладаючи все навантаження на міські очисні споруди», – сказав представник НЕФКО Сергій ЗИМА.

Готовність влади
Як повідомили нам в «Міськводоканалі», присутній на нараді профільний заступник міського голови Олександр ЖУРБА підтвердив готовність міської влади співпрацювати з міжнародними партнерами і обіцяють виділити необхідну суму з міського бюджету.

Очікуєсться, що за донорські кошти вдасться здійснити модернізацією пісколовок, первинних та вторинних відстійників, споруд аерації та мулонасосної станції.
«Там еще зависит от того, как тендер пройдет на оборудование, на строительные работы. В конце этого месяца мы получим проект, осенью будет проведен тендер и с нового года, я так думаю, мы начнем работы», – підсумувала плани про проекту реконструкції очисних споруд Ірина Забара.

Анна Горпинич
Панорама №28-2019