Аграрії Сумщини навіть у війну виробляють продукції більше за потреби ринку
Цьогорічна посівна на Сумщині вже втретє стала викликом та випробуванням для місцевих аграріїв. До повномасштабного вторгнення сільгоспвиробники мали виконати свою роботу на совість і сподіватися, що природа не принесе ніяких неприємних сюрпризів у вигляді затяжних злив, чи навпаки, спеки та посухи. Тоді, виконавши усі умови догляду і збирання, можна було розраховувати на гарний врожай і гарні прибутки.
З моменту повномасштабного вторгнення усе змінилося. Тепер аграрії змушені скорочувати посівні площі, працювати під обстрілами, знаходити нових спеціалістів на заміну тих, хто пішов у військо. А потім, зібравши врожай, намагатися знайти шляхи для продажу вирощеного, адже логістика зараз вкрай ускладнилася.
Третину потенціалу українського агропромислового сектору знищило повномасштабне вторгнення росії. Близько 20% сільськогосподарських земель — в окупації. Величезні площі заміновані або забруднені вибухонебезпечними предметами. І попри все, Україна продовжувала два роки великої війни засівати поля та збирати врожаї. І годувати не лише себе, а й експортувати збіжжя до країн Африки та Азії. Проте чи вдасться забезпечити себе та світ хлібом і іншим збіжжям цьогоріч? Цього року прогнози щодо врожаю дещо стриманіші, ніж у попередні роки, і, звісно, ми не поб’ємо власних рекордів довоєнних років, але і голоду експерти не передбачають.
Про те, як долають виклики війни та забезпечують мешканців Сумщини продовольством аграрії Сумської області, розповів директор Департаменту агропромислового комплексу Сумської ОДА Олександр МАСЛАК. Найголовнішим досягненням Сумської області, яка має найдовший кордон з ворогом, на його думку, є те, що на Сумщині збережений ресурсний потенціал для виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства.
Посіяли менше
Цього року серед найпопулярніших культур, які вирощуються на Сумщині, пшениця, кукурудза на зерно, соняшник, соя та ріпак. Вибір саме цих культур обумовлений кон’юнктурою світового та вітчизняного аграрного ринків. Аграрії області засіяли 1 млн 32 тис. га, а це на 4% менше, ніж минулого і, навіть, позаминулого років. Таке скорочення посівних площ в області пов’язане із небезпечністю проведення будь-яких видів робіт у прикордонній зоні.
За даними Департаменту АПК СОВА, посівна площа під пшеницею становить 167, 5 тисячі гектарів — це на 2% більше, ніж у минулому році. Скоротилися площі під кукурудзу та зерно. Цього року вона становить 259 тисяч гектарів — це менше на 8% порівняно з минулим роком. Загальна площа для зернової групи сільськогосподарських культур становить 478 тисяч гектарів. Це менше, порівнюючи з минулим роком на 8%.
Ще 455,9 тисячі га земель сільськогосподарського призначення цьогоріч засіяли олійними культурами, зокрема соняшником, соєю, ріпаком. При цьому посівна площа соняшнику зменшилася до 169,2 тис. гектарів. Своєю чергою, площа сої збільшилася до 220,2 тис. гектарів, ріпаку – до 66,5 тис. гектарів.
Проміжні втрати
Через нестабільну погоду на початку сезону, а саме через весняні заморозки, у Сумській області були частково пошкоджені сходи ярих культур, сої та кукурудзи на зерно. Через це аграрії були змушені провести сівбу цих культур заново на площі майже в 1 тис. га.
Через заморозки постраждали й плодово-ягідні насадження. Заморозки сталися під час активного цвітіння і формування плодів, отже, насадження втратили здатність до плодоносіння у цьому році.
Мародер росія
Тим часом, за даними Офісу Генерального прокурора, росіяни за час великої війни викрали з окупованих територій понад 1 700 тис. тонн українського збіжжя та продовжують знищувати сільськогосподарську інфраструктуру. Щоб відстежити викрадену агропродукцію та притягнути причетних до кримінальної відповідальності, українські прокурори отримали накази на арешт понад 20 суден. Загалом, від 24 лютого 2022 року росія вкрала і знищила українського зерна та іншої агропродукції на мільярди доларів.
По мінному полю
У ДСНС України повідомили, що Сумська область ще й досі є однією з найбільш замінованих областей України, де не ведуться активні бойові дії. Саме з цим фактором здебільшого і пов’язане значне скорочення посівних площ в області.
Згідно з даними Управління агропромислового розвитку ОВА, в області потребують обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів та розмінування понад 84 гектарів земель сільськогосподарського призначення. Здебільшого це землі, які знаходяться у 20-км зоні від кордону з ворогом. «Наразі розміновано 79 гектарів. На інших територіях, зокрема на територіях в межах 20 кілометрів від лінії кордону з РФ, відбувається маркування тих земельних ділянок, які забруднені вибухонебезпечними предметами та становлять потенційну загрозу щодо перебування на даних земельних ділянках. Заходи щодо розмінування цих територій наразі не відбуваються», – повідомив очільник аграрного сектору Сумщини.
У 2023 р. на полях Сумщини підірвалося 13 тракторів, востаннє це трапилося 4 жовтня.
Згідно з даними управління Державної екологічної інспекції в області, окупанти вже завдали довкіллю Сумщини шкоди на 700 млн грн, і ця цифра збільшується щодня. Адже від вибухів на полях не лише гинуть механізатори та знищується сільгосптехніка. Страждає сама земля, бо кожна вирва — це перемішування пластів ґрунту і зниження родючості. Тим часом на «виробництво» у ґрунті природним шляхом лише 1% гумусу потрібно 300 років.
Зберуть менше
Чи впорається Україна загалом, і Сумщина зокрема, з аграрними викликами на третьому році війни? Питання актуальне і життєве. Адже від врожаю напряму залежить, чи не буде у нас продовольчої кризи.
«Сьогодні ще досить рано прогнозувати врожайність, вони будуть досить не реалістичними, адже жнива ще не розпочиналися, і на дозрівання врожаю можуть вплинути досить багато факторів, — каже Олександр Маслак. – Збиральна компанія за сприятливих погодних умов почнеться у Сумській області з липня, а до цього часу погодні впливи можуть значно змінити прогнозований врожай як в кращий, так і гірший бік».
Попри те, що очільник аграрного сектору Сумщини вже сьогодні заявляє про менші зернові врожаї, він також запевнив, що продовольча криза нашій області не загрожує. І тваринництво, і рослинництво виробляють продукції більше, ніж того потребує споживчий ринок нашої області. Тому мешканці Сумщини можуть бути впевнені у продовольчій безпеці та забезпеченні області на зимово-весінній період 2024-2025 рр.
Альона Касаткіна, Панорама, №27-2024