Святослав Вакарчук. Музичний імпресіоніст

Співак не збирається починати музичне виховання українців, але інтелекту у проекті «Вночі» більше, ніж у «Океані Ельзи»

Хто б що не казав про депутатство Святослава ВАКАРЧУКА, але користь від нього все ж таки була. За той час, який він провів у Верховній Раді, лідер гурту «Океан Ельзи» створив новий музичний проект «Вночі». Цікава та змістовна музика, розрахована на дорослого слухача, можливо, не зацікавить пересічних меломанів, але набуття популярності і не є метою цього камерного альбому. Про те, як створювався проект «Вночі», як почуває себе Святослав у 33 роки та чим йому пам’ятні Суми, за два дні до концерту у театрі ім.Щепкіна розповів по телефону лідер «Океану Ельзи».

Час закликати

[q]r.: Як ви самі говорили, альбом «Вночі» не є форматним, але розрахований на масового слухача. У той же час українським слухачам доводиться слухати менш інтелектуальну та музично змістовну музику. Чи хотіли би ви цим альбомом змінити музичні смаки українців чи почати своєрідне музичне виховання? Чи у альбому інша мета? [/q]
С.В.: Будь-яка творчість, якщо вона справжня і щира, не несе виховних функцій та не нав’язує. Це робиться заради задоволення. Ця мета супроводжує мене завжди. І якщо немає її, то всі інші виглядають достатньо штучно. В тому і є головна цінність творчості, коли ти не думаєш, для кого це ти робиш, а займаєшся цим, бо не можеш цього не робити. Але в той же час, якщо твоя музика актуальна та цікава, її починають слухати багато людей. Так відбувається зміна смаків, стають більш або менш модними якісь музичні течії. Можливо, для багатьох з тих, хто не слухав таку музику до цього, буде легше потім навернутися на музику такого стилю.

[q]r.: Яке ваше ставлення до того, що «Вночі» — це музика для дорослих слухачів? Вам це подобається? [/q]
С.В.: Якщо вона більше подобається дорослим, значить, ми вже більш цікаві для тих, хто прожив велику частину життя. Безумовно, в цій музиці менше інстинкту, ніж в «Океані Ельзи», та більше інтелекту.

[q]r.: Про пісню «Дзвони» ви сказали, що у вас слабкість до закликів. Чи змінювалися за роки вашої творчості ці заклики? До чого ви закликали у 20 років і до чого у 33? [/q]
С.В.: Коли мені було 20 років, я не закликав. Не вважав, що прожив і побачив стільки, що можу цим поділитися. Досвід — це пережиті власні помилки і певне усвідомлення того, що ти говориш. Закликати після того, як ти відчув першу емоцію, мені здається некоректно, оскільки за тобою можуть піти багато людей, які потім будуть розчаровані. Тому з ними потрібно бути уважним. Але закликати бути справжнім і робити життя цікавим і успішним самому є очевидним, і до цього я готовий, бо вже певний досвід набув.

[q]r.: Багато пісень з альбому «Вночі» ви написали не в Україні. Скажіть, де вам найбільше подобається писати пісні? Може, є якесь місце в Україні чи пора року або дня, коли вам комфортніше всього займатися творчістю? [/q]
С.В.: Для мене нема такого спеціального місця чи пори року, я люблю писати в будь-який час і будь-де. Будь-яка поїздка або зустріч з новою людиною завжди надихає. Імпресіоністи так і придумали свій стиль, від слова impression, — відчуття, емоції. Вони все бачать, відчувають — і передають це у творчості. З цього боку наша музика теж імпресіонізм.

Натуралізований саунд-продюсер

[q]r.: Одну з пісень альбому «Вночі» ви написали у Нью-Йорку. Чим вам подобається це місто? [/q]
С.В.: Я люблю Нью-йорк за те, що це, з одного боку, дуже еклектичне місто, а з другого, незважаючи на цю еклектику, воно є цілісне і зберігає дух кожної епохи, через які пройшло. Дух усіх культур та націй. Через це воно не може не подобатись.

[q]r.: Саунд-продюсером цього альбому став Мілош Єліч. Чому ми вирішили довірити йому цю місію і є у вас бажання співпрацювати з відомими світовими продюсерами, як, наприклад, Боб Рок? [/q]
С.В.: Боб Рок займається рок-музикою, «Металікою» зокрема. Що стосується більш інтимних проектів, то у них є свої відомі світові імена. Безумовно, було б дуже цікаво попрацювати з ними, це і досвід, і погляд, і професіоналізм, але я вважаю, що правильно розвивати своїх професіоналів. Мілоша вже можна назвати своїм, бо по душі він вже українець. В нього в Україні родина, діти народжені тут. Я думаю, що це прекрасно, коли люди з нашого кола пробують свої сили. Вибір впав на Мілоша, тому що він єдиний, хто з нашого оточення прекрасно розбирається в класичній, джазовій та рок-музиці. Він зміг зробити цей симбіоз.

Різний шоу-бізнес

[q]r.: Як взагалі ви б оцінили стан українського рок шоу-бізнесу? Окрім найвідоміших гуртів, таких як «ОЕ», «ВВ», «Друга гка» та деяких інших, українські рок-музиканти не заробляють грошей музикою, немає рок-продюсерів та лейблів, які шукають талановиті гурти. Яким ви бачите розвиток цієї ситуації? [/q]
С.В.: Думаю, така ситуація у багатьох східноєвропейських країнах. Хоча у відсотках кількість відомих рок-музикантів є адекватна до загальної кількості відомих музикантів в Україні. Так само кількість відомих рок-музикантів в Америці є у відсотках відповідна до кількості поп-музикантів. Тому я не думаю, що ми так вже відрізняємось. В нас не так багато і поп-виконавців, які заробляють гроші. В кількісному відношенні, звичайно, ця цифра замала, але нам тільки 17 років і, сподіваюсь, буде краще. Десять років тому я міг на пальцях рук перерахувати виконавців, які заробляють гроші музикою, зараз їх вже в 5–10 разів більше. В рок-музиці зараз вже значно менше проблем. Наш бувший продюсер і мій товариш Віталій Климов займається групами — наприклад, командою «Гуаш». В них вкладають гроші, їм знімають кліпи. гзкий успіх гурту «Бумбокс» за останні пару років — це теж не просто так, вони довго над цим працювали, йшли до цього.

[q]r.: Як ви ставитесь до того, щоб продюсувати молоді гурти або зробити музичну майстерню, де могли б працювати з молоддю? [/q]
С.В.: Я поки що не маю стільки багато часу, щоб робити творчу майстерню. Ми створили таку лабораторію, де зібрали різних музикантів, і кожен зміг самовиразитися. З неї, власне, і вийшов альбом «Вночі». Що стосується нових імен, то їх я зараз шукаю, і думаю, що обов’язково знайду.

Соціальний напрямок

[q]r.: Ви багато разів були у Сумах. Звичайно, у вас багато концертів і запам’ятати кожен важко, але, можливо, у вас є спогади, в яких присутні Суми або сумчани? Чи доводилося вам прогулюватися по нашому місту? Може, вам щось запам’яталося? [/q]
С.В.: Я пам’ятаю, що в нас колись був у Сумах великий концерт. Це була якась важлива подія, пов’язана з містом. Після цього ми мали гарну прогулянку по місту, під час якої нас всі впізнавали. Я дуже добре це запам’ятав: вечір, ваша центральна пішохідна вулиця. Ще мені дуже подобається ваш стадіон, там дуже гарно виступати. Я думаю, що наступного разу, коли ми в черговий раз приїдемо в Суми з «Океаном Ельзи», ми будемо там грати.

[q]r.: В одному з своїх інтерв’ю ви говорили, що у 33 роки ставлення до всього важливого в житті змінюється. Ви вже давно сформувалися як особистість, багато чого досягли. Чим ви бажаєте наповнити своє життя у наступні 10–20 років? [/q]
С.В.: Головне — це родина. Цьому я хочу присвятити наступну частину свого життя, не забуваючи, безумовно, про творчу реалізацію. Я дипломований фізик, можу займатися наукою, що, власне, і роблю. Крім того, що я музикант, в мене є багато суспільних проектів. Ми маємо благодійний фонд «Люди майбутнього», який нещодавно заснували. Він займається багатьма важливими проектами, дав би лише Бог сили і можливості все реалізувати.

[q]r.: Розкажіть про вашу соціальну акцію «Людина творить Країну». Що вона з себе являє? [/q]
С.В.: Перший наш проект — разом зі студентами збираємо книжки та передаємо їх до дитячих будинків. Ми вже це робили у Одесі та Львові і під час туру будемо це робити у деяких великих містах. Цікаво, що до нас приєднується дуже багато молодіжних організацій. Думаю, що по факту книжок буде дуже багато. Якщо б я хотів це зробити своїми власними силами та коштом, я би так багато не зміг.

Впертість допомагає

[q]r.: Ви народилися у травні і за знаком Зодіаку — Телець. Такі люди, прийнято вважати, дуже вперті. Чи не виникають у вас через це проблеми? У вас демократія у гурті чи все ж таки все залежить від вас? [/q]
С.В.: Ситуації, пов’язані з моєю впертістю, виникають скрізь. Через це бувають проблеми, але все ж таки ця якість характеру частіше призводить до успіху. До того ж з роками я більше йду на компроміси. Що стосується репетицій, то там впертість лише допомагає, і демократія від цього не страждає. Якщо ви бачите, в проектах беруть участь багато музикантів, і всі мають можливість для вираження, пишуть свої пісні, партії. Це видно і на концертах, і з того, як ми ведемо себе. Ми — повноцінний колектив з п’яти людей, і кожен з нас має однакове право.

[q]r.: Серед людей, які народилися з вами в один день, відомі кіно-митці — Джордж Лукас, Роберт Земекіс та Тім Рот. З ким би з них ви хотіли би познайомитися та чому? [/q]
С.В.: Не скажу, що з кимсь з них я дуже хотів би познайомитися, але з радістю провів би деякий час та поговорив. Тім Рот, як актор, мені подобається. Він цікавий, має класичну англійську школу. Що стосується Джорджа Лукаса, то фанатом «Зоряних війн» я ніколи не був.

[q]r.: В день вашого народження 14 травня 1975 року «Динамо» Київ вперше здобув Кубок володарів кубків. Чи є у вас бажання подивитися цей визначний матч і чи подобається вам футбол взагалі? [/q]
С.В.: Про цей збіг дат я від вас почув вперше, але можна спробувати. Треба знайти цей матч в архіві. Футбол мені подобається. Навіть під час туру ми проводимо маленький тоталізатор, з символічними ставками. Усі учасники проекту «Вночі», навіть технічний персонал, ставлять на рахунки матчів кубку УЄФА, де грають наші команди. Ще ніхто не виграв, тому в нас джек-пот росте і росте.