Листівки, пиво і резинові чоботи

Моїй бабусі 83 роки. Кожного місяця вона з нетерпінням чекає листоношу, яка приносить довгождану пенсію. Та коли нарешті поштарка з’являється на порозі, лише пенсією діло не обходиться. «Візьміть на здачу шоколадку чи ось консерви. Є ще пральний порошок», – дістає листоноша все з тієї ж сумки, що й гроші. «А що ще є», – цікавиться бабуся. У жінки в торбині є ще багато всячини: пряники, цукерки, мило. «Здача», на яку моя бабуся купує ті не зовсім потрібні продукти чи хімію – 10-15 грн., десь на 3-5 грн. більше, ніж в магазині. «Та нехай буде, – каже бабуся, коли запитую навіщо вона купила звичайнісіньку шоколадку типу «Оленки» десь за 12 гривень. – У Валі ж робота така, їй продати треба, то й носиться з тими пожитками». Листоношу Валентину дійсно знаємо давно. Порядна жінка, нічого «від себе» точно не запропонує, дурити стареньких навряд чи має намір.

«А у поштовому відділенні бачила що коїться? – говорить батько мого однокласника, з яким разом їхали в маршрутці і розговорилися. – Я пішов листа відправити, бачу, на прилавку чоботи стоять. Ну, я розумію, продавати газети, журнали, листівки вітальні, зошити, до печива вже всі звикли. А мені поштарка каже: «Так у нас ще й пиво є»».

На гарячій лінії ДП «Укрпошта» дівчина Єлизавета на моє питання з приводу продажу листоношами продуктів та різної всячини прямо вдома у пенсіонерів спочатку просить кілька хвилин для уточнення інформації, а тоді відповідає: «Продаж харчових продуктів і інших товарів має здійснюватися лише в приміщенні поштового відділення. Покупець обов’язково має отримати чек. А щоб вдома…», – і пропонує зафіксувати скаргу. Але на кого скаржитися? На листоношу, яка просто виконує наказ «згори»? Трохи раніше поговорила зі знайомими, які підтвердили мої здогадки – така ж ситуація в С.-Будському, Конотопському, Глухівському, Охтирському, Лебединському районах – скрізь!

Звернулися до Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошти» – відповіді не отримали. Та все ж дуже цікаво, хто наживається на стареньких?