Вибачитись перед дятлами

ПОНЕДІЛОК, 16 ГРУДНЯ. Холодно та брудно в Сумах та навкруги України. На фронті росіянці сунуться, хоча дуже повільно, в медіа переважує такий собі психологічний тренд про можливий компроміс, територіальні поступки, звичайно – тимчасові. Для такого, як я, не стратега, не політика, вимальовується щось дуже неприємне. Чомусь впевнений, що на виконання путінських забаганок не погодяться ні українці, ані наші найближчі сусіди. Тріумфу росії не передбачається.

ВІВТОРОК, 17 ГРУДНЯ. Чомусь не відключають світло. Почув, що це якийсь технічний експеримент наших енергетиків. Хай собі, бо жити стало приємніше. Втім, попри всі росіянські витівки, це свідчить про тиху працю наших енергетиків. Сили їм і натхнення!

СЕРЕДА, 18 ГРУДНЯ. Ціни на базарі дещо засмучують, що трапилось з нашими курями, чому так дорого несуться?! Як доповнення теми – чергове повідомлення про корупцію у закупівлі продуктів на міністерському рівні. Люди вже ностальгують за мирними часами “до війни”, а мені охота не повертатися, а потрапити до фантастичного світу, де і війни немає, і ціни притомні, а викриття корупції супроводжується відповідним вироком суду. Так ми не жили ніколи.

ЧЕТВЕР, 19 ГРУДНЯ. Криві шляхи газетяра завели до підвалу на Воскресенській, який давно хотів побачити. Це відділок-укриття музею “Причал Одіссея”, який засновник, автор ідеї та мій добрий приятель Сергій назвав «SOVOK-крінж». Квінтесенція суто “совєцького” підвалу. Або горища, або гаражу, де зазвичай зберігався старий, але “ще хороший” непотреб, який тут перетворився на експозицію майже ностальгічну. Прапори, фото, картини, побутові речі, які тепер не кожен впізнає. Ось радіо-репродуктор, через який колись лунало: “Вніманіє, гаваріт масква!”. Хотілось увімкнути старовинну “Спідолу-2» і спіймати який-небудь “Голос Америки” або “Свободу”. До речі, в тому підвалі навіть мобільний зв’язок не ловить, бо глибоко – “совок” є “совок”. Та й завітав я туди на захід, присвячений історіям вбитих радянськими чекістами людей. Про це розповім окремо. Повернувся увечері, зрозумів, що пропустив купу важливого про модернізований “совок”, тобто про росію. Завтра розберусь, а зараз втомивсь.

П’ЯТНИЦЯ, 20 ГРУДНЯ. Таки так, путло виступало на широкий загал аж кілька годин. Кожне слово хай розплямкують росіянці та професійні аналітики, а мені дуже зайшло про запропоновану дуель на ракетах. Цю тему вже взялись розкручувати, торкаючись політичних, воєнних, технічних, навіть, що дуже слушно, медичних аспектів. Та ще нікому не спало на думку, що сам термін “дуель” слід трактувати як збройне з’ясування відносин між двома особами шляхетними, лицарского гатунку, так би мовити. А тут що за істота викликає, перепрошую? І кого, цілий народ, країну?! Зеленський назвав того ліліпута ще неприємнішим словом, за що має нарікання. Гадаю, що нашому президенту досить вибачатись перед усіми дятлами світу за недоречний натяк, бо пернаті до тієї маячні не причетні. По Сумах чергове влучання ракетою. Цього разу без людських жертв.

СУБОТА, 21 ГРУДНЯ. Побут, безлад в хаті, страшко у дзеркалі. Сьогодні буде найтриваліша ніч за рік. Ото відісплюся!

НЕДІЛЯ, 22 ГРУДНЯ. Базар, магазини, збуджений натовп. Люди не припинили опікуватись подарунками, планами на свята та їх матеріально-харчовим забезпеченням. Попереду в невеличкій черзі кілька кошиків на коліщатках. Три, дві, півтори тисячі гривень, за озвученням касирки. Сам в не свій гаманець ніколи не зазирав, але ж мимоволі чую. Співчуваю людям, які витрачають такі гроші одномоментно напередодні свят – скільки мають спокус і клопоту!