Як сумські студенти-митці навчаються під час війни

Червень для студентів – завжди гаряча пора. І в прямому, і в переносному значенні. За вікном спека кліматична, а в аудиторіях – спека екзаменаційна. Навчальний рік 2022-23 став для студентів ще більшим випробуванням, ніж два попередні, коли був карантин і дистанційне навчання через коронавірус.
“Дякуючи” країні-агресору, діти змушені були отримувати знання у перервах між походами до бомбосховищ, ловити взимку кожні 2 години, аби мати світло і мати змогу щось вивчити. Але екзаменаційна робота, яку днями представили на суд викладачів та глядачів студенти ІІІ курсу Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського, спеціальність “Видовищно-театралізовані заходи”, довела, що українців не зламати. А бажання і натхнення допомагають шукати виходи з будь-яких складних життєвих ситуацій.
Сумський академічний театр для дітей та юнацтва вже декілька років люб’язно надає свою професійну сцену початківцям. Тут свої перші акторські і режисерські спроби у вигляді курсових вистав показують студенти ІІІ курсу Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського, спеціальність “Видовищно-театралізовані заходи”.
Цьогоріч вистава була надто особливою як для керівника курсу викладача–методиста, режисера Олексія Борисовича КУЛИКА, так і для самих студентів. Адже увесь навчальний рік їм довелося працювати і творити в умовах війни, постійних повітряних тривог і блекаутів взимку. Учні і викладач для звітної курсової вистави вирішили взяти у роботу класику, а саме п’єсу всесвітньовідомого іспанця Федеріко Гарсіа Лорки “Дім Бернарди Альби”. Вистава “Театру на Садовій”, а саме таку назву вже 20 років має творче об’єднання студентів під керівництвом Олексія Кулика, називається “Любов. Мужність. Воля”. Це дещо осучаснене вільне прочитання оригінального твору, але тим воно і привабливіше, адже такий підхід керівника давав молоді можливість проявити себе повною мірою. Творчою знахідкою студентів стало введення у виставу нової дійової особи, якої немає у Лорки. Це чоловіча роль Пепе Романо. Її було спеціально пристосовано, аби показати на сцені єдиного представника сильної статі, який навчається у групі, що складала іспит.
“Мені, як художньому керівнику, потрібно показати на сцені усіх студентів, тому ми і зробили такий неординарний хід”, – ділиться секретами з-за лаштунків режисер-постановник. “Обирали п’єсу ми разом зі студентами. Опрацьовували доволі багато матеріалу, різні жанри розглядали. А потім, коли знайшли цю, зрозуміли, що вона і по тематиці цікава, в ній дуже гарно виписані образи, і дійових осіб тут стільки, що ніхто зі студентів не залишиться без діла, – констатує Олексій Кулик. – Над вибором матеріалу почали думати одразу, як розпочався навчальний рік, тобто ще у вересні 2022 р. А от до повноцінних репетицій перейшли вже на початку 2023р. Дуже непросто було працювати цього року, адже постійні повітряні тривоги і відсутність світла взимку дуже вибивали студентів з творчого русла. Але нас не зламали жодні випробування, жодні перепони. І тепер ми маємо прем’єру, яка, маємо надію, сподобається нашому глядачеві”.
Трагічна драма видатного іспанця розповідає про сімейні драми і чвари, про любов і ненависть, про помилки і неможливість іноді їх виправити. Головні ролі у виставі зіграли студенти ІІІ курсу СФКМІК Олександра Миронова (режисер), Владислава Бабич, Тетяна Козлова, Варвара Шамунова, Таїсія Неговоренко, Єлізавета Грицак, Катерина Павловська, Дар’я Князева, Олександра Зозуля, Богдана Великодна, Дмитро Бєлєску.
Сценографією, музичним і художнім оформленням також опікувалися самі студенти. Лаконічні костюми без прив’язки до часу і країни, деякий акцентний реквізит, що проводить паралелі між тими часами і нашим сьогоденням – все це створювало потрібну атмосферу, аби глядачі зосередилися на темі твору і на грі акторів.
Фінал вистави досить трагічний, і з огляду на наше сьогодення виникає запитання: а чи потрібно було братися за такий емоційно складний матеріал, чи краще було б поставити веселу незамислувату комедію? Дівчата, перебиваючи одна одну запевняють, що ні.

“Проблеми у сім’ї, стосунки між чоловіком та неможливість знайти вихід з токсичних стосунків у родині – наша вистава про це. Нам було дуже складно не стільки через матеріал чи наші особисті стосунки, скільки саме через постійні тривоги. Адже тривога – це загроза. Усі, хто відповідають за нас у коледжі, мали виконувати рекомендації ДСНС. Коли тебе посеред творчого процесу спочатку вибиває з колії сирена, потім ти маєш бігти в укриття, то, звісно, не дуже виходить. Треба стояти на сцені, треба усе бачити і відчувати, а не просто механічно заучувати слова, – ділиться з нами, знову ж таки під час повітряної тривоги, Катерина Павловська, виконавиця найтрагічнішої ролі Адели у виставі.
Про свого художнього керівника дівчата говорять з посмішкою і добротою. “Олексій Борисович любить і слухає нас. Він не деспотичний режисер: якщо хтось з нас каже, що хоче грати так-то, бо так відчуває, то він майже завжди дозволяє нам це. Але іноді він нервовий буває”, – сміються усі, як одна.
Режисеркою вистави у афіші заявлена Олександра Миронова, також студентка цієї групи. Саме вона під постійним керівництвом Олексія Кулика створювала режисерський план вистави, шукала реквізит і думала над декораціями. “Олексій Борисович дуже мені допомагав, бо складно було і через тривоги, і через дистанційне навчання, – згадує Олександра. – Він ніколи не відмовляв мені у допомозі, консультувалися з ним і телефоном, і в коледжі”.
Найбільшою складністю під час навчання цього року усі як один зазначають саме війну. “Так, по Сумах не стріляють зараз, але ж бувають дні, коли тривога йде за тривогою, і це значно ускладнювало нам творчий процес, – діляться артисти. – Але ми витримали, подолали ці труднощі. Зараз складемо іспит, відпочинемо і будемо продовжувати навчання. Як у фіналі нашої вистави є такі слова -вільна, незалежна, мужня. За Україну! За перемогу! За мир! От ми і будемо діяти згідно з цим девізом”.

Альона Касаткіна, Панорама, №23-2023

“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб пітримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.