Рік під знаком COVID: слід на Сумщині

Підсумки року: на Сумщині понад 42 тисячі хворих та більше 500 летальних випадків

Б’ємося об заклад, що можемо вгадати бажання, яке переважна більшість людей на землі загадала у новорічну ніч під ялинкою. Воно звучало приблизно так: «щоб та клята «корона» зникла раз і назавжди і навіть згадки по собі не лишила». Навіть не хочеться підбивати підсумки і згадувати те, що відбувалося протягом року, від якого спочатку чекали див завдяки магії симетричних цифр «2020». Але вийшло інакше. Пандемія серйозно змінила наше життя. Багато хто втратив рідних чи друзів, хтось вимушений був назавжди закрити улюблену власну справу, ми залишилися без подорожей та левової частки соціальних активностей, маємо носити маски, зрештою ми більше не можемо вільно обійматися та тиснути руку друзям. Та ми отримали і позитивний досвід: дещо підлатали медичне оснащення, згуртувалися у допомозі медикам. Пригадайте, як блискавично був створений БФ «Бізнес-місту», що об’єднав підприємців, бажаючих внести свій вклад у спільну боротьбу з інфекційною загрозою, та як швидко волонтери започаткували ініціативу «Підвези медика!» після заборони пересування громадського транспорту. Зрештою жодну вакцину від найнебезпечніших захворювань до цього не розробляли так реактивно – всього лише протягом року. Тоді, як раніше, цей процес міг тривати десятиліттями.

COVID-19: слід на Сумщині
Вірус, який назвали SARS-CoV-2, а захворювання, яке він викликає, – Covid-19, почав свої драматичні мандри світом з м. Ухань китайської провінції Хубей на початку січня минулого року. Перший випадок в Україні зафіксували 3 березня у чоловіка, який повернувся з Італії у м. Чернівці. 11 березня Кабмін запровадив карантин в Україні терміном з 12 березня до 3 квітня, який пізніше подовжували кілька разів.

Сумської області «корона» дісталася наприкінці березня – захворіла 76-річна жителька с. Козацького Конотопського району. На жаль, вона стала і першою жертвою підступного вірусу. З 31 березня по 14 квітня 2020 р. населений пункт опинився в ізоляції через рішення запровадити там посилений карантинний режим – на в’їздах і виїздах із території карантину були створені контрольно-пропускні пункти. Такі заходи були застосовані, оскільки у селі на той момент були зафіксовані 18 випадків COVID-19 – фактично третина від загальної кількості випадків у регіоні

7 квітня міський голова Олександр ЛИСЕНКО повідомив, що в Сумах зафіксовано перше одужання від коронавірусної інфекції – вилікувалася жінка, яка 10 березня повернулася з Чехії, а 25-го – захворіла.

З 12 березня на Сумщині були заборонені масові заходи, концерти, спортивні змагання. На три тижні було зачинено усі навчальні заклади, винятком став обласний центр, де карантин у навчальних закладах запровадили на 1 день пізніше — з 13 березня. Дистанційне навчання стало викликом для освітян та складним випробуванням для учнів та їх батьків.

З 17 березня було посилено запобіжні заходи. У Сумах зачинили двері торгові центри, заклади сфери послуг та заклади громадського харчування. Для недопущення поширення коронавірусу почали дезінфікувати комунальний і приватний громадський транспорт. Від 26 березня був обмежений в’їзд до обласного центру. 28 березня було посилено карантинні заходи у Сумах – заборонено без крайньої потреби виходити зі своїх помешкань.

Спочатку в Сумах сподівалися, що для допомоги пацієнтам із COVID-19 буде достатньо міської та обласної дитячих лікарень для госпіталізації хворих дітей і обласної інфекційної лікарні – для дорослих. Резервним закладом вважалась міська лікарня № 4. Інші лікувальні установи розглядалися як заклади другої черги, і ніхто не міг уявити, що через 9 місяців у цій справі будуть задіяні 17 лікарень області та буде серйозно розглядатися можливість облаштування ковідних відділень у спортзалах та санаторіях.

Влітку коронавірус все ще був одним з основних ньюсмейкерів, втім його поширеність була досить в’ялою. Нова, більш потужна хвиля захворюваності на COVID-19 прийшла на Сумщину наприкінці серпня. Ще один стрибок швидкого розповсюдження розпочався в середині жовтня і тривав до грудня.
Нагадаємо, що 3 серпня набрав чинності поділ країни на чотири зони за рівнем поширення коронавірусу: на «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зону. У найсуворішій стосовно заборон «червоній» зоні Суми опинилися вже 12 жовтня і перебували в ній аж до скасування цього розподілу та запровадження карантину вихідного дня. До речі, тоді пропозицією до уряду перенести карантин вихідного дня на понеділок і вівторок виконавчий комітет Сумської міськради прославився на всю Україну. Ці обмеження діяли із 14 до 30 листопада. У цей час працювали лише продуктові магазини, аптеки, ветаптеки та заправки. Наприкінці місяця «карантин вихідного дня» скасували через неефективність.

9 жовтня Сумщина вперше за час коронавирусної епідемії посіла перше місце антирейтингу за рівнем поширення інфекції (за підсумками 14 днів). За даними МОЗ, область мала найвищий показник поширення COVID-19-275,6 на 100 тис. населення, обігнавши тим самим Тернопільську область(261,1), яка вважалась однією з гарячих точок розповсюдження інфекції. А 30 листопада було зафіксовано, що за попередні два тижні показник склав 917 випадків на 100 тисяч населення. І якщо у травні рекордною називали цифру – 16 хворих в області за добу, то станом на ранок 21 листопада обласний лабораторний центр надав інформацію про те, що коронавірус за попередню добу виявили у 961 мешканця Сумської області.

Підсумки року: понад 42 тисячі хворих та більше 500 летальних випадків

В той же час лихоманило і всю Україну. Найвищий показник виявлених випадків в Україні був зафіксований 28 листопада – 16 294 людей. Вже 30 листопада повідомляли про 10 тис. нових хворих. У перші п’ять днів грудня знову сталося підвищення – до 12,5-15 тис. хворих на добу. Після цього відбувся новий спад. 7 грудня міністр охорони здоров’я Максим СТЕПАНОВ заявив, що вперше з кінця серпня кількість нових випадків за тиждень менша, ніж за попередній аналогічний період.

Жорсткий карантин, викликаний пандемією, серйозно вдарив по кишенях сумчан. У листопаді дрібні та середні підприємці, чий бізнес серйозно постраждав у наслідок локдауну, провели серію мітингів, під час яких вимагали не обмежувати діяльність закладів торгівлі та громадського харчування.

Уроки коронавірусу
Карантин, який запровадили ще у березні, серйозно вдарив по бізнесу. Однак багато підприємців згуртувалися і спільними зусиллями почали допомагати як медичній сфері, так і незахищеним верствам населення. Група компаній «ТЕХНОЛОГІЯ» виступила з ініціативою створити цільовий благодійний фонд «БІЗНЕС-МІСТУ». Наприкінці березня сумський штаб благодійників закумулював фінансові зусилля, які скерували на закупівлю необхідних для медиків речей. Відтак бізнесменам вдалось придбати кисневе обладнання для базових лікарень, засоби індивідуального захисту, захисні костюми, а також налагодити поставки дороговартісних спеціальних ліків. Також за фінансового сприяння фонду були побудовані нові кисневі системи та відновлена робота вже існуючих мереж у шести лікарнях. Завдяки цій рятівній ініціативі медичні заклади міста стали почувати себе впевненіше. Взагалі для сумської медицини настали кращі часи – ремонти у відділеннях, нове обладнання, підвищення виплат працівникам галузі. Дійшло до того, що Василь ХОМА – харків’янин, який у листопаді очолив сумську ОДА, на прес-конференції зазначив, що лікарні на Сумщині забезпечені краще, ніж на Харківщині.

Ще одним досягненням у протистоянні коронавірусу стало створення у Сумах міської ПЛР-лабораторії, яка з’явилася через необхідність розвантажити Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України. Адже були періоди, коли жителі області чекали на результати ПЛР-тестів більше тижня. Наразі розглядається можливість відкриття аналогічної лабораторії у Тростянці, але справа, як завжди, у наявності коштів.

У самого карантину, як не дивно, також були позитивні боки – наприклад, ми онлайн передивилися вистави сумських театрів, а також підписалися через Інтернет на різноманітні курси, часу на які не вистачало у доковідну епоху… В цілому 2020-й найбільше зачепив саме культурну сферу. Не відбулися традиційні музичні «Органум» та «Бах-фест», на невизначений термін перенесений театральний фестиваль «Чехов-фест». Вплинув карантин і на психологічний стан сумчан – почастішали звернення до психологів з приводу тривожних розладів та суперечок у сім’ях.

Знімаємо «корони»
Навесні Україна очікує на отримання 8 млн доз вакцини від коронавірусу в рамках програми COVAX. Крім того, наприкінці 2020 р. був підписаний договір на постачання препарату китайської компанії SinovacBiotech. 700 тисяч доз, за словами очільника МОЗ Максима Степанова, Україна розраховує отримати в лютому. Доки ми в режимі очікування, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 30 країн уже розпочали процес вакцинації. За даними порталу OurWorldinData, який відстежує хід вакцинації у світі, лідером за цим показником є Ізраїль. Кампанія з вакцинації проти коронавірусу стартувала наприкінці грудня в Євросоюзі. Використовують вакцину Pfizer, 6 січня затвердили препарат компанії Moderna. Небагато країн світу зважилися на використання російської вакцини проти коронавірусу «Спутник V» – це сама Росія, а також Білорусь, Бразилія, Аргентина і Гвінея. В африканській країні першими вакцинували урядовців.

В Україні для вакцинації визначили кілька пріоритетних груп населення: медики, військові, старші люди, педагоги, люди з хронічними захворюваннями, а також ті, хто проживає в соцустановах.
У Центрі громадського здоров’я зауважили, що в 2021-2022 роках хочуть охопити вакцинацією мінімум 50% населення України (близько 20 млн осіб).

Втім здається, не всі українці поспішатимуть до медзакладів, щоб отримати щеплення. Згідно з опитуванням КМІС від 7-11 серпня, лише 47% громадян готові зробити безкоштовне щеплення, 42% відмовлялися це робити. З тих українців, які відмовлялися робити щеплення, 33% тоді заявили, що небезпека від коронавірусу є перебільшеною, 21% побоювалися, що під виглядом вакцинації їм зроблять «щось інше», а 17% назвали себе противниками щеплень.

Що новий рік готує?
Коронавірус ніби грає з нами, то даруючи надію на своє сповільнення, то змушуючи хвилюватися від стрімкого зростання. В Україні початок січня характеризується зменшенням кількості інфікованих, а з-за кордону навпаки отримуємо невтішні новини. Наприклад, станом на 7 січня в світі за добу діагностували рекордні 820 тисяч нових заражень на COVID-19. У країнах Європи лідерами за кількістю нових випадків COVID-19 є Великобританія, Франція, Італія, Іспанія та Німеччина. Україна зараз на 11 місці. У відповідному світовому антирейтингу Україна на 17 місці.
Наразі в Сумській області, як і по всій території України, вже третій тиждень спостерігається сповільнення поширення інфекції. Хоча того ж 7 січня було зафіксовано 550 нових випадків.

Нещодавно головний санітарний лікар МОЗ України Віктор ЛЯШКО пояснював, що у лютому грип, ГРЗ завжди дають пік захворюваності, тому прогнози спеціалістів вказують на те, що в середині лютого 2021 р. ситуація із захворюванням на всі вірусні інфекції, у тому числі й на COVID-19, може бути набагато складнішою.

Незважаючи на це, уряд все ж таки не відмовився від скасування локдауну з 8 до 24 січня. Щоправда, він не такий суворий, як був навесні: працює громадський транспорт, стратегічні підприємства, дитячі садочки. Але, враховуючи прогнози, можна припустити, що у лютому знову доведеться «карантинити».
Власні передбачення розвитку ситуації з захворюваністю є і у сумських фахівців. Головний санітарний лікар Сумської області Володимир ЗБАРАЖСЬКИЙ погоджується з думкою, що у січні-лютому можливе збільшення кількості хворих на коронавірусну інфекцію, і запевняє, що позитивна динаміка буде залежати від поведінки людей, від того, наскільки вони прислухаються до рекомендацій медиків та виконуватимуть їх.

Залишається додати, що кінець календарного року не обов’язково означає початок чогось хорошого у наступному році, і більшість людей ніколи не розраховували на щось подібне. Однак цього разу більшість із нас сподівається, що завдяки вакцинам новий рік відкриє нову позитивну сторінку життя людства і стане контрастною межею між тим, що було, і тим, що буде.

Ксенія Соболєва
Панорама №2-2021