Олег Кривцов: виклики децентралізації на Сумщині

Начальник управління містобудування та архітектури Сумської ОДА Олег Кривцов про нові повноваження у сфері містобудування та чому найближчим часом Суми не стануть туристичною Меккою

Найголовніша реформа в Україні добігає до завершення. Децентралізація, тобто створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ), має закінчитися у цьому році загальними місцевими виборами. На яких правових та організаційних засадах тепер буде здійснюватися містобудівна діяльність, а також планування та забудова територій, ми запитали у начальника управління містобудування та архітектури Сумської ОДА Олега КРИВЦОВА.

«r»: Як буде регулюватися містобудівна діяльність на завершальному етапі децентралізації?
Олег Кривцов: 2020 рік переломний, бо, згідно реформи децентралізації, до кінця року мають зникнути райони, а натомість з’являться ОТГ, які об’єднуватимуть у своєму складі кілька сільських, селищних рад. Що стосується містобудівної діяльності, то ідея полягає в наступному – після створення ОТГ кожна з них має сформувати уповноважений орган з питань містобудування та архітектури. Але це утопія, бо є райони, де громади малочисельні, оскільки об’єднались, до прикладу, кілька селищних рад. Якщо раніше було 18 районів і, відповідно, стільки ж районних архітекторів, плюс ще були головні архітектори міст обласного підпорядкування, то з огляду на збільшення кількості ОТГ ясно, що число архітекторів також має зрости. Але вже зараз можемо констатувати, що у нас менш ніж 50% з цих архітекторів мають фахову освіту, серед них є навіть вчителі або юристи. Як залучити молодих спеціалістів – питання риторичне. Втім, цим документом і створять один на декілька громад уповноважений орган з питань містобудування та архітектури.

«r»: З якими проблемами у сфері містобудування зараз стикаються ОТГ?
О.К.: Зараз формується новий тип містобудівної документації – комплексний план просторового розвитку об’єднаних територіальних громад. Це поєднання генплану та планувальних рішень щодо облаштування території за межами населеного пункту. Зараз близько 50% населених пунктів по всій Україні, в т. ч. на Сумщині, досі не мають генпланів. Це означає, що там не видають містобудівних умов та обмежень, а це вказує на те, що в таких населених неможливо будувати у законний спосіб. Новий документ допоможе вирішити цю проблему, бо не кожному населеному пункту потрібен генплан. Є депресивні населені пункти, ніби законсервовані у часі, де не планується розширення. Якщо громада затвердить новий комплексний план, він буде відображати існуючий стан декількох таких населених пунктів. Мінрегіон дозволив таку новацію, щоб не створювати навантаження на місцеві бюджети, адже зараз виготовлення містобудівної документації фінансується за їх рахунок. До речі, наприкінці минулого року в Мінрегіоні презентували пілотний проект – європейські донори виділяють певну суму на розробку 600 таких планів. Громади мають подавати заявки і визначатись з проектувальником на тендерних умовах.

«r»: Зараз Суми намагаються позиціонувати себе як провідне туристичне місто. Як підтримує такий імідж область?
О.К.: В області є туристичні програми, і всі зацікавлені, щоб Суми стали туристичним магнітом, але, чесно кажучи, я незадоволений роботою Сумської міської ради у цьому напрямку. У минулому році була затверджена Стратегія м. Суми. Але це дуже сирий документ, він відірваний від реальності і не містить в собі конкретних шляхів щодо реалізації поставлених цілей. Гасло «Зробимо Суми туристичним центром» неможливо реалізувати. Щоб зробити Суми туристичною Меккою, треба негайно вжити заходів щодо збереження історичної спадщини. На словах міська влада заявляє, що буде працювати над туристичною привабливістю м. Суми, а сама нишком знищує пам’ятки архітектури. Як приклад можу назвати ситуацію з 8-ю школою на вул. Троїцькій. Нещодавно її корпус пофарбували у блакитний колір. Я особисто звертався в Управління державного архітектурно-будівельного контролю, щоб вони пояснили, на яких підставах це було зроблено. Бо якщо це пам’ятка архітектури, має бути проект реставрації. Втім був проведений капітальний ремонт та утеплення. До речі, виявилось, що немає охоронного договору між суб’єктом, що використовує споруду, та органом з охорони культурної спадщини. Тож цей ремонт буз зроблений у незаконний спосіб.

З Альтанкою та ж сама ситуація. В позаминулому році було витрачено майже 254 тыс. грн. на розробку проекта реставрації, згідно якого на реставраційні роботи мали витратити більше 3,5 млн грн. Це здалося міській владі захмарною сумою, тому Альтанку просто пофарбували у кольори, які не відповідають проекту реставрації. Перед тим як фарбувати цоколь, отвори, які лишились після технічних досліджень, позамазували розчином та заштукатурили, не відновили автентичного вигляду декоративних елементів, також не було відновлено втрачених елементів декору. Така собі «привабливість».

Або згадати хоча б новорічні свята. Вул. Соборна майже не була прикрашена за єдиним задумом, але власник кожного закладу намагався на свій смак прикрасити прилеглу територію. Чому не можна було зібрати всіх підприємців та власників і домовитись, щоб увесь простір вулиці був оформлений в одному стилі?

Ксенія Соболєва
Панорама №6-2020
Найближчим часом читайте продовження бесіди щодо комфортності та доступності міського середовища