11 серпня у книгарні “Є” відбувся творча зустріч з Євгеном ПОЛОЖІЄМ
Захід пройшов у простому форматі “питання-відповідь”. Цього разу присутніх здебільшого цікавили теми, пов’язані з кіно. Євген Вікторович розповів, що кінематограф пройшов крізь його життя червоною ниткою. “Перше моє місце роботи – це кіностудія ім. Довженка, – згадував він. – Це було в ті часи, коли на ній працював батько. Потім він пішов звідти, а пізніше – і з життя. А Студія так і лишилась першим записом у трудовій книжці. Потім я хотів вступати на режисера (уже коли навчався у виші в Сумах). Але сталось так, що я проспав екзамен. Тому, мабуть, це – доля.”
Крім іншого, гості цікавились про стан кінематографії в Україні та про популярність фільмів на тему ООС(АТО). Як пояснив пан Положій, до 2014 року кіно в Україні фактично не знімалось. Тепер же український кінематограф рухається в кардинально іншому напрямку. “Хоча американський Голівуд та індійський Болівуд ми, звісно, не наздоженемо ніколи”, – поділився письменник. Також, за його словами, в Україні не настільки розвинений піар фільмів.
“Наприклад, у Європі цьому присвячені цілі шпальти, – згадував він. – От береш газету, розгортаєш – а там цілий розворот про фільм, який має вийти на екрани.” Утім, на думку письменника, це – не єдина причина малої популярності вітчизняних фільмів (зокрема – про ситуацію на сході країни). “Припустимо, якщо запропонувати підліткові піти на ту ж “Родинну справу” або на “Бетмена”- звісно, що він вибере останнє.”
У кількох словах Євген Вікторович розповів про те, як він опановував справу сценариста. “За контрактом, я маю бути на знімальному майданчику – аби мій сценарій докорінно не змінили. Хоча, звісно, часто режисери краще знають, що правильно, а що – ні”.
Наприкінці вечора бажаючі придбали роман “П’ять секунд, п’ять днів” та отримали автограф. Сам Євген Вікторович також вирішив взяти приклад із гостей і придбав у книгарні кілька книжок.
Артем ТУРЧИН
Панорама №38-2019