Вахтанг Кіпіані: «Ми не маємо права розкидати каміння»

В активі журналіста Вахтанга КІПІАНІ багато проектів, але за останні роки він став відомим через власний інтернет-проект «Історична правда», завдяки якому він намагається написати народну історію України, вільну від ідеологічних нашарувань та політиного впливу. Однак у Суми Кіпіані приїхав у якості головного редактора проекту «Владометр» щоб провести веб-конференцію з мером Сум Геннадієм МІНАЄВИМ з приводу ним виконання предвиборчих обіцянок.
r.: Перша думка про проект «Владометр» – це передвиборний проект…
Вахтанг Кіпіані: У сенсі того, щоб дати українцям інформацію для аналізу перед голосуванням на виборах – безумовно, так. У сенсі лити бруд на когось – ні. Що може краще сказати про політика, ніж кількість виконаних передвиборчих обіцянок? Адже нинішнє законодавство дає можливість політику взагалі не мати передвиборної програми і не відповідати за її виконання. Ми взялися за цю роботу. Фіксуємо все, що сказав політик, незалежно від того, знаходиться він при владі чи в опозиції, читаємо його програму, публікації в місцевій пресі і розподіляємо їх на виконані, невиконані та такі, що перебувають в роботі. Останніх, безумовно, більше. Як тільки починається нова передвиборна кампанія, вони автоматично розподіляються на виконані і невиконані. Баланс в ту чи іншу сторону є орієнтиром для виборця. Почали з політиків і партій загальнонаціонального масштабу, а тепер аналізуємо діяльність мерів обласних центрів. Першим був Володимир ДЕБОЙ, міський голова Житомира, потім мер Тернополя Сергій НАДАЛ, ваш мер Геннадій Мінаєв став третім. Звичайно, ми розраховуємо не тільки на свої сили. Необхідна підтримка місцевих журналістів і простих громадян, їх відгуки. Контроль за діяльністю політиків – це один із елементів громадянського суспільства
r.: Який зробили висновок після веб-конференції з Геннадієм Мінаєвим?
В.К.: Знаєте, враження загалом добре, як і від попередніх конференцій. Вийшло живе спілкування, мер показав мені свій зошит, в якому різними кольорами за ступенем важливості відмічені всі проблеми міста і можливості їх вирішення. Він одразу зауважив, що саме з обіцяного неможливо виконати, і аргументовано поянив, чому – адже не все залежить від міської влади, наприклад, добудова шляхопроводу по вул 20 років Перемоги. Звичайно, мій погляд – це погляд зі сторони. Сумчани завжди зможуть оцінити виконная мером обіцянок більш об’єктивно. Більш докладно з матеріалами конфренції можна ознайомитись на сайті vladometr.org
r.: У Західній Европі зараз бум так званої народної історії. Завдяки інтернету історикам стало набагато легше збирати факти, документи, фото, спогади простих людей про ту чи іншу історичну подію. Ваш проект «Історична правда» створений у рамках цієї концепції?
ВК.: Проект створювався не під концепцію. У Західній Европі, крім державної, є громадська історична інфраструктура: клуби, товариства, сайти, журнали. Також є коло людей, які цікавляться власною історією. Такі люди також є і в Україні – на них і розрахований цей сайт. Він не присвячений тільки народній історії, але народні проекти у нас також є. Почали ми зі збирання свідчень очевидців голодомору 1932-33 рр. Матеріалів надійшло настільки багато, що в березні ми плануємо зробити для них окрему сторінку. На жаль, це були тільки свідчення жертв. Жодний з активістів, що віднімав у людей харч, поділитися спогадами не захотів. Потім був проект щодо Другої світової війни – ми публікувалиісторії тих, хто служив у Червоній армії і в дивізії СС «Галичина», був гастарбайтером, воювали в УПА на боці бандерівців і мельниківців. У річницю Помаранчевої революції ми запропонували надіслати свої фото з Майдану – вийшла дуже цікава підбірка. Щодо назви проекту, то коли я радився з російським істориком Георгієм КАСЬЯНОВИМ, він взагалі заявив, що поняття “історична правда” – це абсурд і її взагалі бути не може. Звичайно, правда у кожного своя, тому ми публікуємо абсолютно різні матеріали -як Центру дослідження визвольного руху, який стоїть на національних позиціях, так і українських істориків-марксистів. Було і те, і те, і радянська історія заслуговує на те, щоб писати її не тільки чорними фарбами. Ми не маємо права розкидати каміння, бо це б’є по всіх. Нехай пройде багато років і суспільство з часом визначиться, де істина. Запрошую всіх сумчан також долучитися до нашого проекту за адресою istpravda.com.ua. До речі, у вас нещодавно з’явився сумський історичний інтернет- портал – для України це рідкість. Дякую екс-директору Сумського держархіву Геннадію ІВАНУЩЕНКУ за його роботу.