Панорама / сумы / новости / события / комментарии
19.09 Вторник

Від хреста до змії: герби Сумщини

06.06.2017, 08:12 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество Регион: Сумщина
Від хреста до змії: герби Сумщини

Історія сумського краю оповита звитягою, загадками і стражданнями
Сумська область була створена згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР 10 січня 1939 р. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов’язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський). Зараз у її складi 18 районiв, 15 мiст, з них 7 — обласного упорядкування, 20 селищ мiського типу, 384 сiльради, 1500 сiльських населених пунктiв.

Сумщина
Герб Сумської області (автор — Юрій ШЕЛКОВНІКОВ) затверджений облрадою у липні 2000 р. Елементи герба розташовані на геральдичному щиті з синім полем та жовтою окантовкою. У синьому полі — золотий шолом із срібними деталями. Золотий хрест вказує на високу духовність, яка передається із покоління в покоління. Золотий колос, зігнутий у вигляді букви «С», із 25 зернятками — історичний шлях, який пройшли ці землі до утворення Сумської області, і вказує на кількість суб’єктів регіону.
Ці три елементи разом символізують також три складові Сумської області. Шолом — землі, що відійшли від Чернігівської області та історично були в складі Київської Русі. Колос — землі, що відійшли від Харківської області і були частиною Слобожанщини;
Хрест — землі, що відійшли від Полтавської області і були в складі України за часів Гетьманщини.

Суми
Заснування Сум пов’язане з подіями визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 рр. У 1655 р. на місце нинішніх Сум прийшли на чолі з отаманом Гарасимом Кондратьєвим переселенці з Київщини. Були зведені оборонні споруди, а у 1658 р. сформовано Сумський слобідський козачий полк.
Найпершою символікою Сум можна вважати прапор Сумського слобідського полку, що був затверджений в 1659 р. У 1776 р. герб Сум був розроблений герольдмейстером М. Щербатовим. Затверджений він був 21 вересня 1781 р., а відновлений вже 15 лютого 1991 р. рішенням сесії міськради.
За СРСР герб Сум являв собою червоний щит з лазуровою базою, яка містила зображення з історичного герба — три мисливські сумки. На червоному ж полі — срібна півшестерня з ретортою та символом атомної енергетики.

Білопілля
У 1672 р. на Вирське городище прийшла організована група з 1352 українців із однойменного містечка Білопілля (з польської сторони). Керував ними Хома Федоренко. Сотником згодом призначили Степана Хоменка, сина Хоми Федоренка. 1674 р. його змінив Степан Куколь з молдавського міста Ясси.
Сучасний герб та прапор міста було затверджено рішенням Білопільської міськради від 11 лютого 2014 р. та внесено зміни у 2016 р. За основу взято історичний герб міста від 1781 р. В золотому щиті на верхньому лазуревому полі зображено ріг достатку та кадуцей (жезл). В нижньому золотому полі зображені три водяні млини. Поля розділені цегляною аркою.

Буринь
Перша письмова згадка про деревню Боринь (у деяких інших рукописних джерелах відома також як Баринь) датована 1688 р., про що свідчить «Географический энциклопедический словарь» під редакцією А.Трьошнікова. Вона була осаджена вільними черкасами (так тоді московіти звали українців) на землях пустоші Часького та Ослецького городищ. Згодом Буринь стала слободою та центром волості Путивльського повіту Курської губернії.
Герб міста затверджено 27 серпня 2002 р. Він має форму щита. Присутні елементи історичного велетня дуба — ровесника міста. Умовно зображена залізниця, що сприяла розвитку Бурині. Нижня частина щита голубого кольору символізує р. Чаша, на березі якої розташовано місто.

Велика Писарівка
Заснували Велику Писарівку вихідці з наддніпрянської України в 1709 р. на землі, що була подарована Петром І фельдмаршалу М.Голіцину за його участь в розгромі шведської армії Карла ХІІ . Майже сто років володіли Писарівкою царські вельможі Голіцини, а в 1807 р. слободу, разом з її населенням, що налічувало 5215 душ, купив у Голіциних за 250 тис. руб. князь М. Юсупов.
Герб району затверджений 16 грудня 2003 р. сесією Великописарівської районної ради. На ньому пурпуровий щит і золотий колос із сімнадцятьма зернятами — кількість місцевих рад району. База срібна, з сімома зубцями.

Краснопілля
Виникнення Краснопілля пов’язане з будівництвом Бєлгородської оборонної лінії, призначеної для захисту південних кордонів Російської держави від нападів татар. Близько 1640 р. спорудили острог — укріплення Краснопілля.
Починаючи з 1651 р. поселення швидко зростало — сюди переселилося багато селян і козаків з Правобережної України. Наприкінці 50-х років ХVII ст. Краснопілля стало сотенним містечком Сумського слобідського полку.
Герб Краснопільського району затверджений 29 грудня 2001 р. на сесії Краснопільської районної ради. У верхній частині — золотий хрест, над ним три золоті шестикутні зірки. На нижній частині — дві навхрест розміщені зелені гілки. Верхня і нижня частина герба — елементи відомих на території теперішнього символік – Краснопільсько-Сироватської сотні та герба Миропілля.

Кролевець
Під назвою Кролевець місто засноване 1601 р. переселенцями з Правобережної України, назване на честь короля (круль — польською король). Швидкому зростанню міста сприяло розміщення його на перехресті двох торгових шляхів, що вели з Москви до Києва: одного — через Калугу, Стародуб, Новгород-Сіверський та другого — через Тулу, Орел, Глухів. За Деулінським перемир’ям 1618 р. Кролевець відійшов до Польщі, у 1632 р. значилося як повітове місто.
Сучасний герб Кролевця затверджений рішенням міської ради від 26 січня 1995 р. Автор герба — Б. Пелешук. У бірюзовому полі Архангел Михайло в срібному одязі з срібним мечем і золотими вагами стоїть на чорній змії. Над щитом доданий орнамент з кролевецкого рушника. Архангел Михайло є покровителем міста і фігурував на міському символі ще з XVІІ ст.

Лебедин
Найбільш вірогідна версія заснування міста: переселенці з Правобережжя заснували в 1654 р. слободу, назва якої пішла від однойменного озера, що знаходиться поблизу, або ж походить від назви однойменного села на Черкащині чи Київщині, звідки прийшли переселенці.
В серпні 1997 р. сесія Лебединської міської ради затвердила нинішній герб Лебедина. На сучасному гербі у зеленому полі пливе срібний лебідь, під ним — сім срібних хвильок у три ряди — чотири, дві та одна, справа — золотий колосок із листком, зліва — золота шабля у піхвах, повернута додолу. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками. Автор — О. Рудь.

Липова Долина
У 1647 р. французький посол Гійом-Левассер де Боплан, відвідавши Україну, в книзі «Опис України» вмістив карту, що свідчить про існування у верхів’ї Хоролу поселення Липова Долина. Тут налічувалося 150 дворів. У 1648-1654 рр. у ході Визвольної війни село увійшло до складу Миргородського полку.
Сучасний герб затверджений в 1995 р. Комісія вибрала ескіз, який запропонував завідуючий відділом архітектури та містобудування, головний архітектор району А.Макієвський. В лазуровому щиті золота гілка липи з такими ж листками і срібними квітками, супроводжена вгорі золотим сонцем, а знизу — срібним вищербленою згори і хмароподібною знизу срібною балкою, поверх якої зелений лист зі срібним лататтям. У лівому верхньому кутку золоті літери «1647».

Недригайлів
Перша згадка про Недригайлів датується 1632 р. Саме в цьому році він був вперше картографічно зафіксований. Заснований він був переселенцями — вихідцями з Наддніпрянської України. До 1647 р. містечко перебувало в складі Речі Посполитої, а потім відійшло до Московського царства. З початку 50-х років ХV11 ст. Недригайлів стало сотенним містечком Сумського козацького полку.
Герб Недригайлівського району затверджений 29 травня 2001 р. сесією Недригайлівської районної ради. Гербовий щит має форму чотирикутника із загостренням в основі. Вгорі — силует пам’ятника мамонтові. Золоті колоски довкола символізують землеробство. Сливи на жовтім полі в нижній частині герба є запозиченим елементом з історичного герба Недригайлова 1781 р.

Охтирка
Офіційно визнаною датою заснування міста вважають 29 вересня 1641 р. За однією з версій, найбільш вірогідною, його назва походить від назви однойменної ріки, яка протікає по місту. В перекладі з тюркської вона означає “лінива ріка”. У 1655-1658 рр. тут було створено Охтирський слобідський козацький полк, який проіснував до 1765 р.
Автором герба міста у 1781 р. був майстер із геральдики Симон Бекенштейн. Герб зберіг свій вигляд і до цього часу і був затверджений 30 січня 2004 р. Охтирською міськрадою. Золотий хрест символізує історичну знаменитість міста по великій кількості церков та віруючих, а також перехрестя чотирьох торгових шляхів, що перетинають місто на чотири великих ярмарки, які проводились щороку. Сяюче сонце символізує добробут, багатство.

Конотоп
За історичними дослідженнями О.Лазаревського, Конотоп був заснований у 1625 р. як форпост на кордоні Російської держави, але у словнику Брокгауза мова йде про те, що Конотоп засновано у вигляді прикордонного містечка близько 1634 р. Конотоп ХV11 ст.- це невеличке містечко, обнесене земляним валом і палісадом, розташоване на лівому грузькому березі річки Єзуч. У цій своєрідній фортеці було троє воріт: Путивльські, Попівські і Підлипненські
Рішенням сесії Конотопської міської ради у 2001 р. затвердили історичний герб Конотопа. Практично було вiдновлено герб 1782 р. В центрі прямокутного червоного щита зображений золотий Андріївський хрест, під ним – срібний півмісяць внутрішньою стороною доверху, над хрестом – срібна шестикутна зірка (шестикінцева).

Тростянець
Історія міста розпочалася після поразки козацьких військ у 1652 р. в битві під Берестечком, коли населення Волині, Поділля, Київщини почало переселення на землі Слобожанщини. Переселенці, які заснували Тростянець серед боліт перед Охтирською горою у 1660 р., прийшли з Наддніпрянщини. Назва козацької слободи утворилася від однойменної річки Тростянки, порослої тростієм.
Сучасний герб міста Тростянець затверджений 25 жовтня 2005 р. рішенням Тростянецької міської ради. Автор проекту — О. Лісниченко. Герб являє собою геральдичний щит, заокруглений знизу, хвилясто перетятий на зелену й срібну половини. У зеленій верхній половині золота кругла фортеця з чотирма баштами. У срібній нижній – три червоні тростинки із зеленим листям. Фортеця символізує Круглий двір в Тростянці.

Ромни
Уперше місто під назвою Ромен згадується в «Повчанні дітям» князя Володимира Мономаха. Цей автобіографічний твір-заповіт дійшов до наших днів у єдиному списку, вміщеному в Лаврентіївському літописі серед матеріалів про події 1096 р.
Ромен на той час належав до Переяславської землі і як одна з ключових фортець входив до Посульської оборонної лінії, що захищала південно-східні кордони Русі від набігів кочових племен печенігів і половців.
Офіційний герб міста затверджений у 2015 р. На зеленому полі золотий хрест із розширеними раменами на ступінчатій підставці, справа від нього (тобто зліва від глядача) золота 6-променева зірка, зліва – срібний півмісяць, внизу – золота літера “Р”.

Путивль
За даними археологічних досліджень, місто виникло в X ст. Перша письмова згадка міститься в Іпатіївському літописі під 1146 р. Давньоруський Путивль оспіваний у видатній пам’ятці світової літератури – “Слові о полку Ігоревім”. В основу сюжету знаменитої поеми покладені події походу сіверських князів у 1185 р. на половців – войовничих кочівників, що мешкали у степах Східно- європейської рівнини.
Герб Путивля затверджений рішенням сесії міськради від 20 червня 2003 р. Автор — Андрій Гречило. У червоному полі стоїть давньоруський воїн у срібно-золотому вбранні, в правій руці тримає спис, у лівій — синій щит із золотою окантовкою і знаком Ольговичів, по сторонах воїна — дві золоті башти давньоруського міста з відкритими воротами. Червоний колір означає старовинні бойові традиції, а жовтий вказує, що Путивль є центром аграрного району.

Ямпіль
Ямпіль існував уже у першій половині XVII століття, бо за матеріалами статистичного перепису Ніжинського полку 1654 р. показаний з церквою. Тоді він називався Клином. Назва Клин у Ямполі збереглася досі. Так жителі селища у розмовній мові називають одну з вулиць райцентру, яка має офіційну назву — вулиця Коцюбинського
Герб Ямпільського району являє собою геральдичний щит, у верхній частині якого поле малинового кольору, де розміщені по боках два хрести: символи християнства та козацької звитяги наших предків. Середня частина щита – блакитного кольору із піктограмою ялини – символу хвойних лісів, які найбільш поширені на території району. Знизу середньої частини – вузька біла стрічка, яка представляє головну річку району — Івотку.

Середина-Буда
За переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма. Слово «буда» означало підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ, що використовувався у миловарінні, виробництві скла тощо. Із 1668 по 1781 р. населений пункт перебував у складі Новгород-Сіверської сотні Стародубського полку.
Герб Середина-Буди затверджений 24 березня 2006 р. рішенням Середина-Будської міської ради. Автор герба — Любов Харитоненко. Геральдичне поле герба розділено на три частини. У верхній частині на блакитному полі розміщений хрест старообрядців, а на червоному полі факел з трьома язиками полум’я. Ії розділяє прикордонний стовп. В нижньому жовтому полі розміщенні кленове і дубове листя.

Шостка
Перша письмова згадка про р. Шостка відноситься до 1551 р., коли московський цар Іван Грозный видав грамоту Н.-Северскому Спасо-Преображенському монастирю на земельні угіддя. З 1618 р. територія сучасної Шостки входила до складу Речі Посполитої.
Герб Шостки затверджений 19 червня 1996 р. рішенням Шосткинської міської ради. Автор — П. Сабінін. Щит з золотою каймою перетинає хвиляста лінія. Знизу на блакитному фоні золота козацька порохівниця. Зверху на сріблястому фоні — золота реторта (хімічна колба) — символ хімічної промисловості та одночасно символічна цифра 6 (шоста притока річки Десна), всередині — чорною лінією кільцеподібна спіраль у вигляді намотаної на бобину плівки, графічно вирішеної як механічна шестерня.

Глухів
Глухів вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1152 р. З 1247 р. містом та навколишніми землями володіли нащадки чернігівських князів – Симеон Михайлович, потім його син Михайло Симеонович. Після об’єднання Великого князівства Литовського з Королівством Польським глухівські землі стали окраїною Польсько- Литовської держави. З 1708 р. по 1764 р. місто було столицею Гетьманщини.
Сучасний герб Глухова було прийнято рішенням сесії міськради 15 березня 1999 р. Автори проекту: В. Белашов і О. Ковалев. За основу герба взятий знак міста 1782 р. Щит скошений зліва і справа, у верхньому синьому полі дві перехрещені золоті булави, в лівому срібному полі — червоний прапор, в правому золотому полі — бунчук з червоною рукояткою, в нижньому зеленому — кругла печатка.

Олександр Гринка, «Панорама» №21

Напечатать Письмо автору Просмотров 290 Комментариев 0

читайте также
Если бы не осечка: семейная трагедия на Сумщине (видео)
28.08.2017, 07:19 Новость
Панорама Панорама 28.08.2017, 07:19 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество, Происшествия Регион: Сумщина Просмотров 544 Комментариев 0
Путешествуем по Сумщине: ведьмы, парки и князья 4 фото
11.08.2017, 09:37 Новость
Панорама Панорама 11.08.2017, 09:37 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество Регион: Сумщина Просмотров 293 Комментариев 0
В Сумах появится Центр Олимпийской подготовки легкоатлетов
10.08.2017, 11:21 Новость
Панорама Панорама 10.08.2017, 11:21 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество, Политика Регион: Сумщина Просмотров 148 Комментариев 0
«Хочемо їсти»: акция протеста на Сумщине (фото) 17 фото
30.06.2017, 17:25 Новость
Панорама Панорама 30.06.2017, 17:25 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество, Происшествия Регион: Сумщина Просмотров 264 Комментариев 0
«Требуем работы!»: митинг на Сумщине (видео)
21.06.2017, 17:38 Новость
Панорама Панорама 21.06.2017, 17:38 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество, Политика Регион: Сумщина Просмотров 161 Комментариев 0
Сумщине до лидеров далеко
30.05.2017, 13:17 Новость
Панорама Панорама 30.05.2017, 13:17 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество, Политика Регион: Сумщина Просмотров 232 Комментариев 0
На Сумщине избили членов народной самообороны (фото) 9 фото
18.05.2017, 10:20 Новость
Панорама Панорама 18.05.2017, 10:20 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество, Происшествия Регион: Сумщина Просмотров 360 Комментариев 0
Комментировать (0)

Добавить комментарий

СКАЧАТЬ ПРИЛОЖЕНИЯ ДЛЯ МОБИЛЬНОГО:
Новости партнёров
Сегодня, 17:06
admin adminych admin adminych Сегодня, 17:06 Категория: Рубрика: Без рубрики Регионы: Все Просмотров 11 Комментариев 0
07.11.2016, 10:00
admin adminych admin adminych 07.11.2016, 10:00 Категория: Рубрика: Без рубрики Регионы: Все Просмотров 1 380 Комментариев 0
Опросы

Нужны ли Украине досрочные парламентские выборы?
Просмотреть результаты
Загрузка ... Загрузка ...
Предложения партнёров
14.09.2017, 17:33
admin adminych admin adminych 14.09.2017, 17:33 Категория: Рубрика: Автотранспорт Регионы: Все Просмотров 28 Комментариев 0
11.09.2017, 14:13
admin adminych admin adminych 11.09.2017, 14:13 Категория: Рубрика: Электроника Регионы: Все Просмотров 98 Комментариев 0
08.09.2017, 16:56
admin adminych admin adminych 08.09.2017, 16:56 Категория: Рубрика: Дом, быт, досуг Регионы: Все Просмотров 83 Комментариев 0
05.09.2017, 17:01
admin adminych admin adminych 05.09.2017, 17:01 Категория: Рубрика: Электроника Регионы: Все Просмотров 45 Комментариев 0
17.08.2017, 15:16
admin adminych admin adminych 17.08.2017, 15:16 Категория: Рубрика: Дом, быт, досуг Регионы: Все Просмотров 49 Комментариев 2