Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

П’ята книга серії “Сумщина. Велика Спадщина” побачила світ

129
Презентація книги, виданої під титулом «Проза (від ХХ ст.)», відбулась у Конгрес-центрі СумДУ 17 серпня.

Книжок серії «Сумщина. Велика спадщина» з 2018 р. видано вже п’ять. Небагато, зате напрочуд якісно. Це стосується як поліграфічного виконання, так і змісту — всі матеріали ретельно вивірено, про кожного з авторів, імена яких увійшли у збірники, надається біографічна довідка, матеріали яскраво проілюстровано. На обкладинці — портрети найбільш визначних осіб епохи і заявленої тематики: Пантелеймон Куліш, Олександр Олесь та ін. Обкладинку презентованої нині книжки прикрашає портрет письменника Івана Багряного.
Наклад невеликий, остання книга вийшла у 700 примірниках, але всі книжки є доступними для читачів через мережу бібліотек Сумської області. Оскільки цей том присвячено письменникам саме ХХ сторіччя, окремим розділом подано імена та творчість наших сучасників, земляків, які продовжують писати і тепер, вже у ХХІ-му. Тут, за словами одного з укладачів Олександра ВЕРТІЛЯ, немає випадкових імен, відбір проводився дуже прискіпливо, навіть жорстко.
Олександр Вертіль – відомий сумський поет, перекладач, журналіст і один із укладачів книг «Проза» (обох томів) та «Поезія». Упорядник книги розповів на презентації про те, що напередодні зв’язувався телефоном з іншим нашим відомим земляком, Олександром ШУГАЄМ, поетом і журналістом. Той порівняв книжки цього проєкту із збіркою «Аполлонова лютня» – антологією старовинної української поезії. До речі, Олександр Шугай є відомим дослідником творчості Івана Багряного і як фахівець добре знає ціну редакторській та дослідницькій роботі, тому його думка щодо сумських видань проєкту є вагомою. Добір світлин, уточнення, довідки — це досить рутинна праця, але завдяки цьому якість кожної книги сягає високого рівня. В трьох книжках «Сумщина. Велика Спадщина» згадано 150 імен поетів та письменників, які народились на Сумщині або пов’язані з нашим краєм біографічно. Тільки в сумських книжках йдеться не тільки про старовинну поезію, але й про сучасність. Хоча тематика обмежується Сумщиною. За нашим враженням, не надто зухвало, але свідомо і виважено задекларовано: «Ми — це ми, ми ось такі». Ось що сказав пан Олександр щодо змісту трьох книжок проєкту, які присвячено письменникам і поетам: “Це не чтиво. Це література класична, яка потребує знань, потребує власної енергетики, розуміння багатьох процесів. Якщо книга пишеться, щоб прочитати, покласти під подушку і забути – це одне. Тут немає таких творів, кажу одразу. Перелопатили брили літератури: історичної, наукової, бо треба було все перевірити, виважити, бо це книга не на рік, не на два і не на десять…”.
Один з упорядників книжки, Юрій П’ЯТАЧЕНКО, додав: «Ми розраховували на вдумливого читача, який стане співтворцем нашої книжки. Це не ситуативний набір текстів – це свідоме створення мегатексту». Юрій Васильович порівняв серію з своєрідним культурно-мистецьким позачасовим Майданом: «Олесь, Кулик, Хвильовий, Багряний — це голос України в світі. Література акумулювала дух нації, зібрала разом Сіверщину, Надніпрянщину, Слобожанщину. Європейскість була укорінена в дусі наших авторів. В цих виданнях представлені різні щаблі і поверхи літератури — від кущиків до вершин, які сягають небес. Створюється своєрідний мегатекст — від молитви до пророцтв. А читач — наш співавтор».
Ініціатор і модератор проекту Євген ПОЛОЖІЙ, окрім додаткового додрукування накладу всіх книжок серії, зауважив про бажаність створення в Інтернеті сайту, на якому можна було б ознайомитись із змістом книжок серії «Сумщина. Велика спадщина». Це на майбутнє, але ж будь-яка справа починається з ідеї.
Голова бюджетної комісії Сумської облради Олег МЕДУНИЦЯ зауважив, що вихід цієї книжки і послідовна реалізація всього проєкту — це фіксація нашого міста і краю в Україні та світі. Він додав, що, незважаючи на 30 років незалежності, боротьба за українську державу триває, а презентована книжка — ваговий внесок у цю справу.
Голова Сумської облдержадміністрації Дмитро ЖИВИЦЬКИЙ говорив про те, що серед регіонів України ми єдині маємо такий масштабний творчий доробок. Сподівання, що і на наступні роки депутати підтримають книжкові ініціативи та амбітні плани.
Одна з сумських письменниць, Анна КОРШУНОВА, лауреат премії ВВС в номінації «Дитяча книжка», твори якої увійшли до збірки, зауважила, що поруч з великою літературою в книжці знайшлось місце «для травички, для кульбабки». Пані Анна висловила неочікувану, але дуже слушну думку, що через дитячу літературу українське слово потрапляє і до свідомості дорослих. Та і взагалі дитяча література — внесок у майбутнє. Неможливо не погодитись, бо навіщо нам історія, навіть славетна, поважна, без руху у майбутнє? Тож треба розвивати дитячу книжку, залучати дітей до читання.
Прозвучало ще багато пропозицій по розвитку видавництва, зустрічам книги, письменника і читача. Можливо, деякі з них і втіляться в життя. Принаймні, хотілося б.

Далі буде!
Треба нагадати, що сам видавницький проєкт було започатковано ще в 2018 р. Тоді вийшла перша книжка, присвячена образотворчому мистецтву Сумщини. Тобто сама ідея народилась ще раніше, та це був перший крок до її втілення. Автори ідеї — представники сумської творчої інтелігенції, культурні діячі та науковці, деяких з них ми назвемо згодом. І що цікаво, проєкт відразу підтримала місцева влада, хоча, погодьтеся, в ці роки та й тепер є досить напрямків, куди можна б було спрямувати бюджетні кошти. Геть усе їх потребує — шляхи, лікарні, житло та ін. А тут — культура!
“Сумщина. Велика спадщина” має на меті відобразити внесок наших земляків в українську культуру. А через це — їх участь у світовому культурно-мистецькому процесі — он аж куди наважились сягнути, та навіть океан складається з маленьких крапель, чи не так?! Ось і почало сумське видавництво «Університетська книга» видавати книжки, присвячені сумським художникам, письменникам, краєзнавцям, поетам.
Варто трохи відхилитись і пригадати, як під час війни відомому Уінстону Черчілю дорікали, що він забагато коштів у бюджеті Великої Британії передбачив на освіту і культуру, коли навколо війна. Він тоді відповів приблизно таке: “А за що ми тоді воюємо, як не за власну культуру, нашу ідентичність, нашу самість?!” Мудра була людина.

Олексій Сікорський, Панорама, №35